Гевея, сік і каучук.
Всі ми користуємося виробами з латексу, 100% людей так чи інакше користується латексом чи каучуком.. В дитинстві, ми смокчемо соску з латексу, коли дорослі, користуємося презервативами й медичними рукавичками, наші автомобілі їздять на резині з каучуку.
Звідки береться органічний каучук, не синтетична резина, а саме органічний каучук, як його вирощують та добувають?
Дерево гевея росте в тропіках, в багатьох країнах. В Таїланді, виробництво каучуку вважається одним з важливих виробництв.
Гевею висаджують рядками з певним проміжком, аби було достатньо світла і дерева отримували конкретну порцію вологи під час дощів.
«Плодоносити» дерева починають в 7-8 років. Сок появляється тоді, коли окружність дерева досягає 50 сантиметрів.
Спеціальним ножем, надрізають кору товщиною кілька міліметрів і довжиною 10-20 сантиметрів.
Відразу виступає сок (біле молочко) і стікає по металічній планочці й капає в чашку, яка прив’язана до дерева. Майже як березовий сік.
Найкраще сок тече в холодну пору. Коли висока температура, сок швидко твердіє і погано тече, та й запах дуже смердючий. Тому, надрізи роблять о 10-12 годині вечора, а збирають з чашок сік о 4-6 ранку.
Молоде деревце дає за ніч 150-200 мілілітрів соку, а старе дерево (до 25 років), за ніч дає до 400 мілілітрів.
Після 25-ти років, дерево стає давати менше соку і до 30-ти років стає не продуктивне. Тому, в такому віці, такі дерева зрізують і використовують деревину в побутових цілях.
За одну ніч, досвідчений працівник, може надрізати, а потім зібрати сок з 300-400 дерев. Робота дуже важка, працювати доводиться цілу ніч, з ліхтарем і в резинових чоботах. За ніч, робітник заробляє 300-400 бат (9-12$), хоча, якщо дерева добре дають врожай, то можна заробити й 500 бат (16$).
Коли сік застиває в чашці, то він стає подібний на густу сметану, а пізніше на м’ягеньку гумку.
Якщо після ранішнього збору, сік ще трохи тече, то в чашці збирається залишок, і ці залишки збирають і теж здають, але вже по мінімальній ціні.
Недавно мене підвозив чоловік, в сім’ї якого є 700 дерев, і вони сік збирають самі. Гевея дає сік лише в суху пору року, в сезон дощів, або коли пройде злива, сік не збирають.
Після збору, сік гевеї здають в пункт прийому, в каністрах, що не дуже вигідно. В пункті вимірюють вміст готової сировини, а інколи це лише 29-35%% , а решту «вода». Тому, більшість фермерів, самі висушують продукт. Машинкою, поки сік ще не зовсім засох, роблять «простирадла» і пізніше сушать на сонці, або в сушильних камерах.
Таке «простирадло», на сонці, сохне 2-3 дні а пізніше це здають в пункти прийому, і це значно вигідніше.
В регіонах, де є багато каучукових плантацій, є в кожному місті по кілька пунктів прийому латексу. Фермери привозять продукт, визначають сухість, зважують і відразу отримують гроші.
З пунктів прийому, каучук везуть на переробний міні-завод, де продукт переробляється і транспортується вже на великий завод.
Якось, я зупинив вантажівку-курєра. Водій їхав в потрібному мені напрямку, але по дорозі заїжджав в пару місць. Одним таким місцем був міні-завод по прийому латексу. Сморід стояв жахливий, і за ті 5 хвилин я його досить відчув. Як там працюють люди цілими днями, я не уявляю.
Звідки береться органічний каучук, не синтетична резина, а саме органічний каучук, як його вирощують та добувають?
Дерево гевея росте в тропіках, в багатьох країнах. В Таїланді, виробництво каучуку вважається одним з важливих виробництв.
Гевею висаджують рядками з певним проміжком, аби було достатньо світла і дерева отримували конкретну порцію вологи під час дощів.
«Плодоносити» дерева починають в 7-8 років. Сок появляється тоді, коли окружність дерева досягає 50 сантиметрів.
Спеціальним ножем, надрізають кору товщиною кілька міліметрів і довжиною 10-20 сантиметрів.
Відразу виступає сок (біле молочко) і стікає по металічній планочці й капає в чашку, яка прив’язана до дерева. Майже як березовий сік.
Найкраще сок тече в холодну пору. Коли висока температура, сок швидко твердіє і погано тече, та й запах дуже смердючий. Тому, надрізи роблять о 10-12 годині вечора, а збирають з чашок сік о 4-6 ранку.
Молоде деревце дає за ніч 150-200 мілілітрів соку, а старе дерево (до 25 років), за ніч дає до 400 мілілітрів.
Після 25-ти років, дерево стає давати менше соку і до 30-ти років стає не продуктивне. Тому, в такому віці, такі дерева зрізують і використовують деревину в побутових цілях.
За одну ніч, досвідчений працівник, може надрізати, а потім зібрати сок з 300-400 дерев. Робота дуже важка, працювати доводиться цілу ніч, з ліхтарем і в резинових чоботах. За ніч, робітник заробляє 300-400 бат (9-12$), хоча, якщо дерева добре дають врожай, то можна заробити й 500 бат (16$).
Коли сік застиває в чашці, то він стає подібний на густу сметану, а пізніше на м’ягеньку гумку.
Якщо після ранішнього збору, сік ще трохи тече, то в чашці збирається залишок, і ці залишки збирають і теж здають, але вже по мінімальній ціні.
Недавно мене підвозив чоловік, в сім’ї якого є 700 дерев, і вони сік збирають самі. Гевея дає сік лише в суху пору року, в сезон дощів, або коли пройде злива, сік не збирають.
Після збору, сік гевеї здають в пункт прийому, в каністрах, що не дуже вигідно. В пункті вимірюють вміст готової сировини, а інколи це лише 29-35%% , а решту «вода». Тому, більшість фермерів, самі висушують продукт. Машинкою, поки сік ще не зовсім засох, роблять «простирадла» і пізніше сушать на сонці, або в сушильних камерах.
Таке «простирадло», на сонці, сохне 2-3 дні а пізніше це здають в пункти прийому, і це значно вигідніше.
В регіонах, де є багато каучукових плантацій, є в кожному місті по кілька пунктів прийому латексу. Фермери привозять продукт, визначають сухість, зважують і відразу отримують гроші.
З пунктів прийому, каучук везуть на переробний міні-завод, де продукт переробляється і транспортується вже на великий завод.
Якось, я зупинив вантажівку-курєра. Водій їхав в потрібному мені напрямку, але по дорозі заїжджав в пару місць. Одним таким місцем був міні-завод по прийому латексу. Сморід стояв жахливий, і за ті 5 хвилин я його досить відчув. Як там працюють люди цілими днями, я не уявляю.