Бродіння Бродами ч. IV. Єврейське місто. І не тільки
В цій частині про юдаїстичну екзотику (в сучасній Україні) Бродів. Тема заслуговує окремої уваги. Тут будуть справжні, Бродські :) , фото.
1. Велика мурована бродівська синагога. Розташована на вулиці Гончарській (ріг з вулицею Героїв-авіаторів(куди ж без них у Бродах)).
2. Ось власне фтоо з іншої вулиці. Зведена у 1742 р. Як і більшість міських пам'яток - із складною долею. Нині - руїни, причому процес йде...Інтер'єри не збереглись, та про них далі.
3. Деталі. Тут, таке враження, що палац десь в Італії.
4. У мене вже тривалий час, одне з найпоширеніших єврейських прізвищ, асоціюється саме з цим містом. І не дарма.
5. Детальніше напис.
6. З північного боку.
7. Ще один напис, здається, зі східного боку.
8. Деталі декорування. Синагогу намагались реставрувати, та спробу зазнавали невдач. Хоч і пам'ятка визначна.
9. В середину потрапити важко. Коли дивишся, то наче підручник з архітектури.
10. Ось вони, ті склапіння, про які можна почитати в описах синагоги. Бачимо, що є додаткові стяжки. Але загальний стан...
11. Намагання детальніше розгледіти інтер'єри.
12. Точніше - їх залишки. Зауважу, дещо все ж лишилось.
13. Крізь вікно. Загалом, коли мова йде про синагогу в Бродах, то значиться вона, як найзруйнованіша/ в найгіршому стані місцева пам'ятка. Разом із замком.
14. В центрі ж міста, на розі Золотої й Івана Франка зберігся будинок кагалу.
15. Ну і ще одна, не применшую, візитівка Бродів - новий єврейський цвинтар. Вхідна брама до нього. Все тематично, менора, я відповідний покажчик пам'ятки. Біля відчиненої половини брами залишки надгробків.
16. Відразу ж біля входу такий от мавзолей. Виправте, якщо не правильно назвав.
17. Тильний фасад.
18. Кладовище доволі велике загалом, є територія де надгробків багато.
19. А є ось така, де їх майже немає, або залишки.
20. Ось, наприклад. Трава висока (хто звернув увагу) й густа, і залишки, або невелички ямки можна не помітити. Тому, будьте обережні коли ходите.
21. Вигляд надгробків - стандартний чобіток з місцевими особливостями. Щоправда, стан багатьох такий, що залишились лише окремі деталі.
22. Але є і чимало вцілілих. Зверніть увагу на тісноту розташування.
23. Ось так вони виглядають зі спини, а до Вас саме вона буде спершу, коли зайдете. Я вглиб цвинтаря не йшов. Оглянув початок, потім прогалину і частину північно-східної околиці біля лісу.
24. Найбільше мене зацікавила епіграфіка надгробкових верхів. зараз буде сюжетна добірка.
25. Позаду бачимо згадуваний ліс, сосновий.
26. Яке розмаїття сюжетів. Цікаво напевно, буде людині-фахівцю, яка тямить в цьому.
27. Тут все текстово.
28. Як виразно.
29. Дійшли до нашого часу.
30. Триптих з тильних сторін.
31. І от на залишку. Отак ходити й оглядати можнга дуже довго тут. Але часу було не багато.
32. Осінній натюр і морт...Загалом, цікаве місце. Якщо не були - раджу. Я от до цього був на відомому єврейському кладовищі в Бердичеві: http://rolland-92.livejournal.com/133667.html , то скажу, що концепція одна, але локальні особливості сильні. Тому, треба дивитись.
33. Дістатись цвинтаря просто. Розкажу, як пішки. Хоч і далеченько, але можна. Він на півночі міста. Йдете вул. Івана Франка, з центру, потім по вул. Генерала Чупринки, проходите новітнє виробництво і далі йде дорога в ліс, а вам до повороту, і там побачите браму цвинтаря. Маршрут легкий, бо весь час рухатиметесь головною дорогою.
34. А тепер трохи про район Білі Казарми. Я про нього вже писав, у першій частині. Тут будуть фото старої забудови району. Що встиг відзняти.
35. Будується нова церква. І будинки,дещо подібні до тих, які на вул. Великі ФІльварки.
36. Назва району не випадкова. Свого часу тут розміщувались частини Війська Польського, у міжвоєнний період - підрозділи Кресової бригади кавалерії та кавалерійської бригади "Броди". До теми, матеріал мого шановного френда chestnut_ah : http://chestnut-ah.livejournal.com/842458.html . Цікаво, що деякі з цих з'єднань (їх нащадки) і досі існують в структурі ВП.
37. Вже традиційні фото мережива часу.
38. Іван Франко. Проїжджав/бував у Бродах і не раз. місце відобразилось в його творчості.
39. В продовження меморіальної тематики. Неподалік Площі Ринок.
40. Молодий і гарний Т. Шевченко перед Міською радою.
41. Це фінальний запис про цьогорічні Броди на Покрову. Поговоримо про туризм. Фото покажчиків уже були, а ось ще місцева принада, такі от інформ стенди, яких чимало на пам'ятках. Зокрема - на Площі ринок, замкових мурах, годинниковій вежі. Як бачимо, туристична інфораструктура в місті присутня, відзначимо. Хоча туристів багато я не бачив.
42. І, традиційно, сувеніри! Магніти ще були з синагогою та годинниковою вежею. А підставки для гарячого з монохромними листівками. Все придбане в подарунковій крамниці на вул. Золотій. Місто цікаве. Компакність дозволяє оглянути його повністтю, що я і зробив. Гуляти зручно. А історія Бродів, яка вона багата, стільки в ній неповторного, колоритного та визначних особистостей.
Щиро дякую, що дочитали до кінця мої оповідання про це місто.Дякую за увагу. Приїжджайте у Броди!
1. Велика мурована бродівська синагога. Розташована на вулиці Гончарській (ріг з вулицею Героїв-авіаторів(куди ж без них у Бродах)).
2. Ось власне фтоо з іншої вулиці. Зведена у 1742 р. Як і більшість міських пам'яток - із складною долею. Нині - руїни, причому процес йде...Інтер'єри не збереглись, та про них далі.
3. Деталі. Тут, таке враження, що палац десь в Італії.
4. У мене вже тривалий час, одне з найпоширеніших єврейських прізвищ, асоціюється саме з цим містом. І не дарма.
5. Детальніше напис.
6. З північного боку.
7. Ще один напис, здається, зі східного боку.
8. Деталі декорування. Синагогу намагались реставрувати, та спробу зазнавали невдач. Хоч і пам'ятка визначна.
9. В середину потрапити важко. Коли дивишся, то наче підручник з архітектури.
10. Ось вони, ті склапіння, про які можна почитати в описах синагоги. Бачимо, що є додаткові стяжки. Але загальний стан...
11. Намагання детальніше розгледіти інтер'єри.
12. Точніше - їх залишки. Зауважу, дещо все ж лишилось.
13. Крізь вікно. Загалом, коли мова йде про синагогу в Бродах, то значиться вона, як найзруйнованіша/ в найгіршому стані місцева пам'ятка. Разом із замком.
14. В центрі ж міста, на розі Золотої й Івана Франка зберігся будинок кагалу.
15. Ну і ще одна, не применшую, візитівка Бродів - новий єврейський цвинтар. Вхідна брама до нього. Все тематично, менора, я відповідний покажчик пам'ятки. Біля відчиненої половини брами залишки надгробків.
16. Відразу ж біля входу такий от мавзолей. Виправте, якщо не правильно назвав.
17. Тильний фасад.
18. Кладовище доволі велике загалом, є територія де надгробків багато.
19. А є ось така, де їх майже немає, або залишки.
20. Ось, наприклад. Трава висока (хто звернув увагу) й густа, і залишки, або невелички ямки можна не помітити. Тому, будьте обережні коли ходите.
21. Вигляд надгробків - стандартний чобіток з місцевими особливостями. Щоправда, стан багатьох такий, що залишились лише окремі деталі.
22. Але є і чимало вцілілих. Зверніть увагу на тісноту розташування.
23. Ось так вони виглядають зі спини, а до Вас саме вона буде спершу, коли зайдете. Я вглиб цвинтаря не йшов. Оглянув початок, потім прогалину і частину північно-східної околиці біля лісу.
24. Найбільше мене зацікавила епіграфіка надгробкових верхів. зараз буде сюжетна добірка.
25. Позаду бачимо згадуваний ліс, сосновий.
26. Яке розмаїття сюжетів. Цікаво напевно, буде людині-фахівцю, яка тямить в цьому.
27. Тут все текстово.
28. Як виразно.
29. Дійшли до нашого часу.
30. Триптих з тильних сторін.
31. І от на залишку. Отак ходити й оглядати можнга дуже довго тут. Але часу було не багато.
32. Осінній натюр і морт...Загалом, цікаве місце. Якщо не були - раджу. Я от до цього був на відомому єврейському кладовищі в Бердичеві: http://rolland-92.livejournal.com/133667.html , то скажу, що концепція одна, але локальні особливості сильні. Тому, треба дивитись.
33. Дістатись цвинтаря просто. Розкажу, як пішки. Хоч і далеченько, але можна. Він на півночі міста. Йдете вул. Івана Франка, з центру, потім по вул. Генерала Чупринки, проходите новітнє виробництво і далі йде дорога в ліс, а вам до повороту, і там побачите браму цвинтаря. Маршрут легкий, бо весь час рухатиметесь головною дорогою.
34. А тепер трохи про район Білі Казарми. Я про нього вже писав, у першій частині. Тут будуть фото старої забудови району. Що встиг відзняти.
35. Будується нова церква. І будинки,дещо подібні до тих, які на вул. Великі ФІльварки.
36. Назва району не випадкова. Свого часу тут розміщувались частини Війська Польського, у міжвоєнний період - підрозділи Кресової бригади кавалерії та кавалерійської бригади "Броди". До теми, матеріал мого шановного френда chestnut_ah : http://chestnut-ah.livejournal.com/842458.html . Цікаво, що деякі з цих з'єднань (їх нащадки) і досі існують в структурі ВП.
37. Вже традиційні фото мережива часу.
38. Іван Франко. Проїжджав/бував у Бродах і не раз. місце відобразилось в його творчості.
39. В продовження меморіальної тематики. Неподалік Площі Ринок.
40. Молодий і гарний Т. Шевченко перед Міською радою.
41. Це фінальний запис про цьогорічні Броди на Покрову. Поговоримо про туризм. Фото покажчиків уже були, а ось ще місцева принада, такі от інформ стенди, яких чимало на пам'ятках. Зокрема - на Площі ринок, замкових мурах, годинниковій вежі. Як бачимо, туристична інфораструктура в місті присутня, відзначимо. Хоча туристів багато я не бачив.
42. І, традиційно, сувеніри! Магніти ще були з синагогою та годинниковою вежею. А підставки для гарячого з монохромними листівками. Все придбане в подарунковій крамниці на вул. Золотій. Місто цікаве. Компакність дозволяє оглянути його повністтю, що я і зробив. Гуляти зручно. А історія Бродів, яка вона багата, стільки в ній неповторного, колоритного та визначних особистостей.
Щиро дякую, що дочитали до кінця мої оповідання про це місто.Дякую за увагу. Приїжджайте у Броди!