(no subject)

Aug 19, 2016 15:39


Не важлива твоя задумка - важливий крок.

От нівроку поет і трошечки ще пророк.

Та нічого не пише п’ятнадцятий рік уже.

Випиває в шинку, газони усім стриже.

Тільки раз на півроку на місяць який попало

Він римує чогось, засинаючи у метро.

Це - відунка, яка з пакета заварить чай -

І у чашці уже вирує без ліку чар.

Та вона не підходить навіть і до плити.

І завішує повний місяць, щоб не світив.

А усім ворожить за гроші її сусідка,

Бо, як кажуть - нема таланту, то позичай.

Це - рудий і потенційний медик, що бив би смерть.

Та п’ять років немита чарка налита вщерть.

Що горить - те і п’ється солодко з гіркоти.

І без нього зберуть консиліуми світил.

Настогидли йому підручники не відкриті.

І не дме йому, і не сниться, налито ще.

В цього світу є бог-пройдисвіт, творець-хіпарь.

Цей добродій завжди що лишиться - те хапав.

Не лишалось - то і голодний собі потяг,

І вистукував в мідний чайник у заростях.

Він не знає, що вам потрібно іще для щастя,

Хто із вас і чого завчасно не второпа.

Всі стежки його у тумані такі криві.

Він нічого вам абсолютно не заповів…

Фото Anja

Previous post Next post
Up