Не важлива твоя задумка - важливий крок.
От нівроку поет і трошечки ще пророк.
Та нічого не пише п’ятнадцятий рік уже.
Випиває в шинку, газони усім стриже.
Тільки раз на півроку на місяць який попало
Він римує чогось, засинаючи у метро.
Це - відунка, яка з пакета заварить чай -
І у чашці уже вирує без ліку чар.
Та вона не підходить навіть і до плити.
І завішує повний місяць, щоб не світив.
А усім ворожить за гроші її сусідка,
Бо, як кажуть - нема таланту, то позичай.
Це - рудий і потенційний медик, що бив би смерть.
Та п’ять років немита чарка налита вщерть.
Що горить - те і п’ється солодко з гіркоти.
І без нього зберуть консиліуми світил.
Настогидли йому підручники не відкриті.
І не дме йому, і не сниться, налито ще.
В цього світу є бог-пройдисвіт, творець-хіпарь.
Цей добродій завжди що лишиться - те хапав.
Не лишалось - то і голодний собі потяг,
І вистукував в мідний чайник у заростях.
Він не знає, що вам потрібно іще для щастя,
Хто із вас і чого завчасно не второпа.
Всі стежки його у тумані такі криві.
Він нічого вам абсолютно не заповів…
Фото Anja