Шпигун (Шпион): відгук
Originally published at Блог Романа Голубовського. You can comment here or there.
Одне з перших донесень про можливий напад Німеччини на СРСР Лаврентій Берія передав Йосипу Сталіну ще у Липні 1940 року - майже за п’ять місяців до підписанням Гітлером плану “Барбаросса”. Розвідка постійно доносила Сталіну про підготовку Німеччини до нападу на Радянський Союз, а 15 червня поступила знаменита радіограма Ріхарда Зорге “Напад очікується 22 червня по широкому фронту“. Тобто до середини 1941 року керівництво СРСР володіло достатньою інформацією для того, щоб найближчим часом чекати нападу зі сторони фашистської Німеччини, і тим не менш Йосип Сталін вперто відмовлявся вірити в близький початок війни. Чому так сталось - гіпотез багато, одна з них розкривається у фільмі “Шпигун”.
Тема Другої Світової Війни - одна з найпопулярніших спочатку у радянському, а тепер і у російському кінематографах. Важко перерахувати, скільки фільмів було відзнято про війну. Як ще можна навчити глядача любити свою державу, як не під проявом патріотичних почуттів. Та у “Шпигуні” всі дії відбуваються ще до початку війни - що, як на мене, дещо нестандартно (фільм взагалі багато у чому нестандартний), а патріотичними почуттями тут майже не пахне - швидше навпаки, критика радикальних дій радянських спецслужб.
У фільмі зображається протистояння німецької та радянської розвідок у передвоєнній Москві. Російські шпигуни - старший майор Олексій Октябрський (Федір Бондарчук) та лейтенант Єгор Дорін (Данило Козловський) - шукають таємничого німецького агента на прізвисько “Вассер”. І хай не ображаються на мене актори, та найбільше, що мені сподобалось у фільмі - це саме фон. Та сама довоєнна Москва з напівпустими вулицями, по яких їздять старі автомобілі, кольорово (але не яскраво - в пастельних тонах) одягнені люди, новенькі “сталінські” висотки - все це створює дуже гарний фон. Звичайно, всі декорації зроблені з перебільшенням, але власне так у нашій уяві вона - Москва 1941 року - і мала б виглядати. Тому за це авторів картини варто похвалити.
Ще одне, чим відрізняється фільм від інших - у ньому немає стандартної зав’язки і кульмінації; всі події відбуваються доволі рівно, від початку і до кінця. Чи добре це - не знаю. Але те, що незвично - однозначно. А взагалі, “Шпигун” знятий по “Шпигунському роману” Бориса Акуніна, який стандартним мисленням ніколи не відзначався.
Тепер по акторам. Бондарчук, якого я стабільно недолюблюю через надміру пафосу, в “Шпигуні” мені навіть полюбився. Чи то через показову комічність героя що він грав, чи то вуса йому так до лиця, але він виглядав природно. Данило Козловський - тут вирок майже однозначний: він має всі шанси найближчим часом стати суперпопулярним актором. І гра хороша, і типаж геройський, і просто красень - дівчата таких люблять. А щодо тих, кого люблять чоловіки, - не можу не відзначити виконавицю ролі наївної і романтичної медсестри, дівчини Доріна - Анну Чіповську. Красива.
Резюмуючи скажу, що “Шпигун”, мабуть, не претендує на роль культового кіно, але як хороший і якісний продукт однозначно вартий уваги.
Трейлер фільму “Шпигун” (”Шпион”):
Click to viewРоман Голубовський