Негативний смайл
Originally published at Блог Романа Голубовського. You can comment here or there.
Поштовхом до написання сьогоднішнього тексту послужили два на перший погляд непримітні моменти (навіть випадками їх не назвеш) у громадському транспорті. Місце зовсім не випадкове - саме в тролейбусах-трамваях-маршрутках можна побачити, чим живе і як виглядає народ.
Номер 1: смайл злий. Вечір, напівпуста львівська маршрутка, я повертаюсь до дому з роботи. Сиджу на останньому сидінні - те, де чотири сидіння разом. Повз мене до місця біля вікна протискається жінка років 50-ти, при цьому різко і необережно (хоча й не спеціально) штовхаючи мене. Сідає, витягує молитовник і починає уважно вчитуватись.
Відчувши на собі мій погляд жінка обертає голову в мою сторону, і просто лякає мене своїм страшним виглядом - злий вираз обличчя і недоброзичливий погляд, після чого далі продовжує читати, періодично хрестячись.
Мені згадалась фраза “Бог - це любов“, і подумалось, що любові в її погляді було мало. А вона ж, мабуть, насправді не така зла, як виглядає. І тим не менше, вигляд її жодну людину радісною зробити не зможе - а це якось зовсім неправильно. Згадались всі ці старші жінки в церквах, які “врікають” молодих дівчат… Зеркало - ось що зараз потрібно даній жінці більше ніж молитовник: хай би навчилась усміхатись і виглядати доброзичливою, даруючи людям гарний настрій.
Номер 2: смайл сумний. День, час пік, переповнений тролейбус. Мою увагу привернула одна закономірність, на яку я раніше зовсім не звертав уваги. У полі зору в якийсь момент з’явилось відразу кілька пенсіонерок. Я подивився на одну, і зауважив, що кутики її губ опущені до низу - як у сумного смайлика. Коли я перевів погляд на іншу бабцю, зауважив те ж саме. Так було і з іншими. Часто у старих людей у розслабленому стані кутики губ опущені до низу! І виглядають їх лиця у кого сумними, у кого озлобленими.
Невже людям настільки погано живеться у старості, що з часом їх негативні емоції відображаються на їх вигляді? От і ходять такі злі бабці, обговорюючи сусідів на лавці біля під’їзду, клянучи владу і говорячи, що за їх молодості все було так гарно. А були щасливими вони не тому, що було краще, а тому що були молоді і все життя було попереду. А тепер сумний смайл - типовий вираз на їх лицях.
Невже і нас (зараз молодих) таке чекає? Не хочеться вірити. Тому…
Усміхаймося частіше!
Роман Голубовський @ #lvivtwevent 5. photo by lilumi
Постовий: Судя по работе с блогерами и по профессионально сделанному и оптимизированному сайту, продвижение сайта компанией Aweb будет сделано так же качественно. Еще очень понравился корпоративный блог Aweb о SEO.