не дихай. блюз із приймачів зруйнує світ навколо тебе (с)

Feb 03, 2009 00:19


і коли змерзші долоні торкаються тиші, повітря мов пластик. повітря мов пластик.

розшторені на ніч вікна. щоб бачити літаки. та дещо трапляється лише раз.

згуби мене. під сидінням останнього трамваю. навпочіпках згуби. і тільки щоб зорі полишали опіки на зап’ястях. а я малюватиму парасолі на парасолях. і так до нескінченності. і так до ( Read more... )

із чужого., світлини., божевільні танці опівночі.

Leave a comment

Comments 7

pidkova44 February 3 2009, 08:46:06 UTC
Цікаві в тебе дописи)) Завжди багаті на різні деталі, що відразу виникають в уяві.
Сьогодні уявляв малюнки парасоль на парасольках і цукрову вату в сірникових коробках)

Reply

rewind1 February 3 2009, 16:10:17 UTC
я вчора їх малювала..))

дякую!

Reply

pidkova44 February 3 2009, 18:05:19 UTC
Йдеш собі так вулицею й тут витягуєш з кишені сірникову коробку, звідси відщипуєш шматочок вати, кладеш до рота й далі коробочку в кишеню...)

Reply

rewind1 February 4 2009, 16:47:34 UTC
а ще щоб та вата була різних смаків..
під настрій, погоду і.. людей поруч.

Reply


dzvinka_autumn February 3 2009, 21:35:43 UTC
а та вата тане у роті молоком і цукром. і небо здається крапає за комір синявою.
і так добре-добре.
і все буде добре. отак)

Reply

rewind1 February 4 2009, 16:48:27 UTC
все є))

п.с. сьогодні отримала твого листа.. всміхалась)) і кавові зернята. чарівно! навіть більше))
дитяча казка.

Reply


(The comment has been removed)

rewind1 February 4 2009, 16:50:19 UTC
..від нестачі або перенасичення емоціями. коли довкола нікого.. одна й та сама пісня кілька годин поспіль. зачинені двері. зашторені вікна. і купа думок.. що не дають спати.

дякую) дуже.

Reply


Leave a comment

Up