(no subject)

Jan 31, 2009 13:46


вчорашнє. добове.

мовчки і жадібно жилами нашими вижили навхрест ми, більш не розділиш.

ц’упкими правдами, бр’ехнями щирими вистелим аркуші тонко,розмірено.

бо хочеться ірисок. коли мерзнуть ноги. вагаючись між чаєм й молоком.

захлинатись думками.

і хочеться зливи, щоб шквал емоцій. щоб сльози, істерики. аби не монотонність. аби не витримка і *я сильна*. я слабка. я в біса слабка.

сьогоднішнє. усміхнене.

Дзв’іночко, (взагалі мені хочеться називати тебе *Анна Дзвінк’а*, з наголосом не туди), так хотілось щось написати про тебе, але, мабуть, буде правильніше зкопіювати з історіїї аськи те, що я писала про тебе йому))

*я вчора ходила з однією дівчинкою на джаз. той гурт існує всього 4 дні. потім ми пили чай і говорили. мені давно вже ні з ким не хотілось так багато говорити. між нами так багато спільного. навіть життєві події такі схожі. вона така сонячна дівчинка. медова). а потім вона попросила зустрітись сьогодні всього на одну хвилинку. я погодилась і навіть не запитала, навіщо. знаєте, от якось я навіть не потребувала знати. ми зустрілись півгодинки тому. вона мені вручила пакуночок, попросила не відкривати при ній. ми сіли на різні гілки метро. я відкрила. там була.. *Апельсинова девушка*. я так заусміхалась, що на мене почали дивитись люди, які сиділи навпроти. дивно. вона мене сьогодні такою щасливою зробила))

я досі не можу перестати всміхатись..*




мечта о несбыточном- надежда (с)

усмішки., друзі., життя.

Previous post Next post
Up