чергові ранкові усмішки у вагонах метрополітену- немов шкідлива звичка. Ерленд Лу- перша моя російськомовність у літературі за останні 4 роки. мій звичний франкомовний четвер- моє крихітне блаженство. книжкова виставка, дурнуваті походи по магазинам.. рожеве напівсолодке у мовчазному затишному дворику. і морозне повітря, холодні руки, спомини, розмови- то все шалені приємності сьогоднішньої днини. а наразі- аромат запаленої шоколадної палички і усмішки у розшторене вікно на все тому ж першому поверсі))
маскарадний новий рік раніш за природні терміни з шампанським і суші у нас таки буде. мала, ці божевільні ідеї потребують негайного втілення!