Це дуже навіть у моєму дусі: простягнути руки, щоб на них наділи кайдани, і потім всім скаржитися на свою нелегку доленьку. Часом так хочеться солодко понити, поскидати на всіх навколишніх свій негатив, щоб у них теж боліли голови. А потім подумаєш, що живеш ніби в раю, і робота в тебе найпрекрасніша в світі (не знаю, як хто, а я не хотіла би
(
Read more... )