З цими «дзеркалами» на стінах почуваюся трошки дворянкою. Навіюють думки про якусь вічність і непорушність, але без того застою крові, який асоціюється з дворянськими маєтками, де сам час наче закутався в савани на меблях і тихо дрімає в шафах та шухлядах, перемішаний з пожовклими любовними листами минулого століття. Увечері тут тихо-мирно п’ють ( Read more... )