Cities-89. Зборов. Часть 1. Центр крошечного, но самодостаточного городка
Население города Зборова, что лежит чуть в стороне от трасы со Львова на Тернополь, составляет всего около 9 тыс человек. Тем не менее, этот крошечный городок, где сохранилось не так уж и много архитектурных раритетов, производит удивительное впечатление полностью самодостаточного поселения. Здесь есть центр, выложенный брусчаткой, башню старой, снесенной ратуши любовно перенесли на крышу советского админздания (в 1974 году!), сохранили церковь и костел XVIII века. Хоть город и маленький, и демографической ситуацией в Украине не идеально - в городе нет заброшенных зданий. Большие советские торговые центры работают и реконструированные. Есть даже хорошо посвежевшая советская пятиэтажка. Хоть маленький Зборов, но это Город. Где все в пешеходной доступности, но можно и затеряться в извилистых улочках.
Перші писемні згадки про передмістя належать до 15 ст., хоч нинішня назва не трапляється. Від 16 ст. у Зборові був невеликий замок. Від 1642 З. володіли Собєські, від 1740 - Радзивіли, від 1760 - Бєльські. Від 1772 місто належало Австрії (від 1869 - Австро-Угорщині), 1904 стало повіт. центром.
Легенда переповідає, що нібито раніше, ще за княжої доби місто називалося Верхоставом, але було вщент зруйноване ворожими ордами
половців. Потім прийшли сюди люди з навколишніх сіл і відбудували містечко над ставом Стрипи. І від того збору людей місто почало
називатися Зборовом. Помилково деякі історики вважають, що воно було засноване панами Зборовськими з Малопольщі, але ті не мали тут маєтків. Источник
Идем к ратуше
Тротуары подближе к самому центру выложены плиткой
За изгибом улицы, в зелени, виднеется башня новой ратуши
Новая ратуша - башенка аккуратно перенесена со старой, датируется 1878 годом.
Старая ратуша, снесенная в 1974 году. Помещения для городских властей совсем крошечные, зато есть множество торговых лавок
Ратуша с тыла имела весьма унылый вид
Приведу выдержки из статьи
Зборів -- місто козацької слави, Олеся КОЛОС
Перша письмова згадка датована 1624 роком. Саме тоді власником міста став Яків Собєський, який купив землі від Золочева до Озерни. Аж 1727-го внучка короля Яна Собєського, Марія Кароліна де Буйон, продала золочівсько-поморянські маєтки разом зі Зборовом князю Казимирові Радивілові.
У XVIІ ст., коли місто отримав Яків Собєський, який мав деякі права та привілеї -- право проведення ярмарку у визначені дні, населення було звільнене з кріпацтва. Поступово місто набуло оборонного типу -- його обгородили частоколом та валами. 1689 року Ян Собєський надав Зборову маґдебурзьке право самоврядування. Відтепер мешканці міста на 10 років звільнялися від сплати податків, а кошти, вилучені з торгівельних операцій, йшли на його потреби. Почали діяти ремісничі цехи, найбільшими серед яких були кушнірський та кравецький. А ще з 1651-го і аж до 1884 року в місті існувала своя папірня, що надавало Зборову неабиякого значення. Було у місті на той час дві релігійні громади -- католицька та православна. Латинська парафія почала діяти ще з 1627-го при костелі, що був споруджений у першій половині XVII ст. Навіть ярмарки тут спершу відбувалися лише на католицькі церковні свята, а починаючи з 1689 -- і на православні празники.
Староство, здание сохранилось, правда я его не видел или не узнал
Цікавою загадкою середньовічного Зборова і донині залишаються підземні переходи, на які часто натрапляли вже на початку ХХ ст.: то земля на ринковій площі западалась, то жителі околиць під час копання пивниць знаходили підземні ходи. Можливо, це єдине свідчення про те, що колись у ХVII ст. в місті був невеличкий замок, який до сьогодні не зберігся, а, можливо, ці переходи були прокладені під час спорудження костелу і мали врятувати міщан у разі небезпеки.
Окрім католицького костелу, у Зборові було збудовано і православну церкву Преображення Господнього. При ньому діяло церковне братство та братська школа протягом 1692-1745 рр. Прикрасила храм чудотворна ікона Розп'ятого Христа, яку під час Першої світової війни було вивезено до Росії. Ще одна святиня міста -- церква Різдва Богородиці -- до сьогодні не збереглася. Про те, що вона все ж таки існувала, розповідають деякі письмові матеріали. Так навіть автор книги "Історія війни козаків проти Польщі" (Париж, 1663) Шевальє, описуючи Зборівську битву 1649 року, згадує і про цей храм. Мабуть, причиною того, що церква не збереглася, були часті пожежі лихоліть національно-визвольної війни, особливо в 1649, 1667, 1672 роках. Неодноразово місто зустрічало козацькі війська та оборонялося від турецько-татарських нападів.
Храм Преображения Господнего, 1794 год
И ее нінешний вид
Початок ХІХ ст. в історії міста позначений певним занепадом. Частково цьому "посприяла" пожежа 1824 року, після якої з усіх кам'яниць вціліло лише кілька: п'ять заїжджих дворів, будинки католицького та греко-католицького священиків, шпиталь при костелі, аптека Гатсонера, дім хірурга Бруста і пошта. Розбудовували Зборів поволі. Близько 1894 року тут почав діяти банк, нотаріат, було відкрито кредитове товариство та ощадна каса. 1910 року в Зборові було 5,6 тисяч мешканців, зокрема 41,4% греко-католиків, 18,5% латинників та 40% євреїв.
На початку ХХ ст. у місті виникають товариства "Рідна школа", "Просвіта", працює семикласна українська школа. У 20-30-х роках стараннями місцевого священика Кулика та його дружини Корнелії було створено громадсько-культурні організації, як-от: "Сокіл", "Союз українок", "Українська молодь -- Христові" Св. Архистратига Михаїла, що діяла у храмі Преображення Господнього. А коли 1933-го у Львові відбувся з'їзд молодіжних організацій з усього краю, то зборівчани також взяли участь в ньому.
Еще храм, поближе
Стары ЛАЗ на фоне старой ратуши
Ныне и автобусы, и здания изменились
Здание, похожее на бывшую синагогу
Торговый центр советской постройки - не разграблен, сохранился декор
Судя по верхним окнам, домик довольно старый - здесь решили поразвлекаться с плиткой
Довольно аккуратный стадион, за ним - кладбище
Так условно заканчивается центр))
Несколько вывесок весьма позитивны. А сам магазин - сборная конструкция советских времен, сохраненная.
Центральная остановка, справа - самый большой в центре жилой дом
Еще общественное здание. Хотя городок и небогат, и малочисленен, заброшек здесь нет.
Привет из Одессы)) с переводом
С брусчаткой и деревьями даже типовые советские двухэтажки смотрятся симпатично
Дворики Зборова
Небогато, но мило
Жертвам коммунистического режима. Замечу, что в центре не обнаружен классический набор памятников: афганцам, чернобыльцам и Голодомору. Только этот, и то в стороне, можно не заметить.
Одна из боковых улочек. Как для небольшого городка, в Зборове довольно много многоквартирных домов.
Идем к реке, здесь один из крупнейших жилых комплексов
Была "Мрия" по пути, теперь - Рай. Очень позитивный город.
Еще один советский торговый центр - не заброшен, фасад свеж и приятен, сохранена мозаика
Одно из старых зданий торговых лавок
Какая-то советская админка с приветом конструктивизму и советской западноукраинской архитектуре
Возле жилого комплекса - сквер с памятником.
И для разнообразия - бар "Оригинал"
Конструктивно это по сути классическая советская пятиэтажка, каких тысячи. Но нескучная реконструкция крыши, фасад яркого цвета - и вполне симпатичный домик
Постройка вроде современная, но ретро-элементы присутствуют
Зборов. Часть 1. Центр крошечного, но самодостаточного городка
Зборов. Часть 2. Музей, окраины и будущий парк