Ми так жили немов співали джаз
Злюся. Злюся на минуле. На міста, в які ми вже хотіли поїхати. На історії, які ми вже ТАК починали. На звички з милого, які ми тягнемо за собою. Мені хочеться починати війну за власну ідентифікацію. Не хочу блін чужих звичок. Не хочу чужих пестливих імен. Знаю так зручніше - звичні сценарії. Ти б хотів звичний сценарій? :)
Так не буде. Хай буде гірше, хай той сценарій був найгарнішим в світі.
Зараз я готова на все - тільки б інакше.
Чуєш?!!!!