Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша.Запах пахощів твоїх найзапашніший, Розлите миро - твоє ім’я.
Що яблуня між лісовими деревами, то любий мій між синами! У його холодку, що так бажала, я сіла і плід його був солодкий моєму піднебінню. Він увів мене в бенкетний покій, і любов - стяг його надо мною.
Ліва рука його під головою в мене, а правою він мене обіймає.
Поклади мене печаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку; любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її - вогненні стріли, правдиве полум’я Господнє. Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити. Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої.