The Undivided
Вже було написано про дивідуальність. І в першу чергу на самому собі переконуюся, що я людина не цілісна. Як казав Шрек, у мене є шари... чи то пак Грані.
Кожна відповідає за якісь сфери життя, кожна вимагає від мого тіла рухатися в певному напрямку, приймати певні рішення, кожна спонукає увагу до певного кола осіб, кожна вимагає перейти за межі людського. Часто ці особистості конфліктують, часто змушують мене страждати заради чогось більшого і хтось міг би назвати це психічним розладом, але ким був би я, якби не ці троє? А от ким: шматком карбонатів.
Альтруїст Бог є. Бог з нами. Це єдине раціональне пояснення тому, що я І ДОСІ живий... як і ще безлічі подібних алогічних речей. Христос - це об'єктивна реальність, навіть більш об'єктивна, ніж ви і я. Цей факт треба смиренно прийняти.
Бог підказує, вчить, екзаменує. Вся мудрість світу нічого не варта, якщо ми не дякуємо за неї Богові. Він вчить нас жити і любити людей навколо нас. Ми лише зіпсоване творіння, ми всі в одному човні. То чи може бути більше задоволення, ніж щодня приносити себе в жертву за інших?
I take pride in my religion today!
Адміністратор Кажете, Я рахую людей штуками? Ну, а як їх рахувати? Може, кілограмами? Називайте це цинізмом, Я зву це раціональним підходом, бо Я відчуваю відповідальність перед тими ж людьми.
Так, Я лише соціальна функція, ґвинтик в Системі, як і ви. Але, на відміну від вас, Я ані намагаюся крутитися всупереч механізму, ані кручуся разом із ним, Я - та шестерня, яка крутить інші.
Я мислю в державницьких категоріях, хай навіть на рівні асфальту. Саме на таких, як Я, тримається вся людська цивілізація. Можете зневажати мене, але ваші емоції нічого не значать, бо крашого менеджера, ніж Я, вам все одно не знайти.
Аванtгардіste Життя - це театр? Ні, сучасне життя - це кіно або інтерактивна комп'ютерна гра, але в ньому лишилося достатньо від театру. Ми всі граємо свої ролі. Питання не в тому, яка кому випала, будь-яку роль треба грати добре, з почуттям, красиво!
Дурити людям голови, розповідати казочки, накачувати їх ідеологією, викликати у них когнітивний диссонанс - думаєте, це якась маніакальна забава? Ні! Ви аплодуєте, бо хочете бути обманутими! (с) Скільки б не торочили про "опіум для народу", хто з вас відмовиться від нього? Без нього ми - лише харч для черв'яків.
The Undivided Але є щось потужніше, ніж кожен з нас - це комбінація наших старань, Великий Ланцюг праці, який нас об'єднує (с).
Кожна відповідає за якісь сфери життя, кожна вимагає від мого тіла рухатися в певному напрямку, приймати певні рішення, кожна спонукає увагу до певного кола осіб, кожна вимагає перейти за межі людського. Часто ці особистості конфліктують, часто змушують мене страждати заради чогось більшого і хтось міг би назвати це психічним розладом, але ким був би я, якби не ці троє? А от ким: шматком карбонатів.
Альтруїст Бог є. Бог з нами. Це єдине раціональне пояснення тому, що я І ДОСІ живий... як і ще безлічі подібних алогічних речей. Христос - це об'єктивна реальність, навіть більш об'єктивна, ніж ви і я. Цей факт треба смиренно прийняти.
Бог підказує, вчить, екзаменує. Вся мудрість світу нічого не варта, якщо ми не дякуємо за неї Богові. Він вчить нас жити і любити людей навколо нас. Ми лише зіпсоване творіння, ми всі в одному човні. То чи може бути більше задоволення, ніж щодня приносити себе в жертву за інших?
I take pride in my religion today!
Адміністратор Кажете, Я рахую людей штуками? Ну, а як їх рахувати? Може, кілограмами? Називайте це цинізмом, Я зву це раціональним підходом, бо Я відчуваю відповідальність перед тими ж людьми.
Так, Я лише соціальна функція, ґвинтик в Системі, як і ви. Але, на відміну від вас, Я ані намагаюся крутитися всупереч механізму, ані кручуся разом із ним, Я - та шестерня, яка крутить інші.
Я мислю в державницьких категоріях, хай навіть на рівні асфальту. Саме на таких, як Я, тримається вся людська цивілізація. Можете зневажати мене, але ваші емоції нічого не значать, бо крашого менеджера, ніж Я, вам все одно не знайти.
Аванtгардіste Життя - це театр? Ні, сучасне життя - це кіно або інтерактивна комп'ютерна гра, але в ньому лишилося достатньо від театру. Ми всі граємо свої ролі. Питання не в тому, яка кому випала, будь-яку роль треба грати добре, з почуттям, красиво!
Дурити людям голови, розповідати казочки, накачувати їх ідеологією, викликати у них когнітивний диссонанс - думаєте, це якась маніакальна забава? Ні! Ви аплодуєте, бо хочете бути обманутими! (с) Скільки б не торочили про "опіум для народу", хто з вас відмовиться від нього? Без нього ми - лише харч для черв'яків.
The Undivided Але є щось потужніше, ніж кожен з нас - це комбінація наших старань, Великий Ланцюг праці, який нас об'єднує (с).