Випало мені трохи часу повештатись вечірнім Києвом. Традиційно - із фотоапаратом. І традиційно - без штативу.
Та на моє щастя, в столиці насипало купу снігу, який старанно відзеркалював ліхтарне світло, створюючи більш-менш сприйнятні умови для зйомки з рук. Тож мені таки вдалось наклацати кільканадцять нічних мильних фото :)
1.
Отож, розпочинаємо нашу прогулянку від вокзалу. Надворі якраз сутеніє, і труби Третьої ТЕЦ зафарбовують небо яскравими бузковими кольорами....
2.
Столичні вулиці потроху починають готуватися до новорічних свят. Ті, хто найшвидше впорався із розплутуванням святкових гірлянд, вже хизуються проведеною роботою. Інші все ще вовтузяться із хитрими вузлами електричних дротів та світлодіодів, і долучаться до святкової ілюмінації трохи згодом...
3.
Володимирська церква, схоже, що також перейняла новорічну сяючу естафету, та уявляє себе яскравою різдвяною ялинкою...
4.
Ресторанчики увімкнули в свої вікнах "тепле лампове світло" та заманюють до себе клієнтів, наче метеликів ліхтар...
5.
Скульптурний апостол Андрій вказує рукою на самотнього привида, що неквапно вештається порожньою Михайлівською площею...
6.
...
7.
Андріївська церква в такому ракурсі виглядає казковим замком Сніжної Королеви на вершині неприступної льодової гори...
8.
Вечірній Узвіз геть безлюдний, лиш де-не-де на тротуарах можна розгледіти примарні тіні...
9.
Кадр наче із класичної різдвяної листівки. Для повної картинки тільки сяючого автопоїзда кока-коли не вистачає...
10.
11.
Дзвіниці церкви Миколи доброго все ще вдається вберегти навколо себе осінній настрій...
12.
13.
Сніжинки уявили себе Персеїдами та метеоритним потоком пролітають повз мій об'єктив...
14.
Вхід до фунікулеру видається гігантським кольоровим
слінкі, що саме спускається вниз по сходах...
15.
А палац "Україна" виглядає здоровенним розтягненим баяном...
16.
Миколаївський костьол у круговерті сніжної завірюхи виглядає іще більш величним й могутнім...
17.
Шкода, що костьол, на відміну від сусідніх офісних хмарочосів, не підсвічується та губиться у вечірньому столичному мороці. Але місце для зйомки тут просто шикарне - потрібно буде ще сюди навідатись в більш світлу пору.
18.
19.
20.
І наостанок, глядячи на засніженого Тараса Шевченка, процитуємо:
По улиці вітер віє
Та сніг замітає...