Ангелу
А давно я щось нічого свого римованого не постив. Нє, два рядочки із римою не рахуються, я щось більш глобальне маю на увазі. Тому, щоб заспокоїти нерви після попереднього запису, накалякаю трошки лірики
Ангелу
Вводжу Angel, пробіл,
три, п'ять, дев'ять і шість,
неслухняними пальцями б'ючи по клаві.
Чомусь знову хвилююся.
Здрастуй... Привіт...
Як ти там, моя люба? Як твої справи?..
В голові каша. А я так хотів
всього стільки розповісти тобі,
про усе тобі розказати.
Але зависаю... Я просто боюсь,
що тобі все це буде однаково,
на усе це буде начхати...
А я, мов придурок, знову всю ніч,
писав тобі вірші,
підписував листівку замість того, щоб спати.
Хоча й добре знаю - даремно все це,
ти знов будеш морозитись,
або й справді не будеш нічого читати.
Та що там казати, тобі ж взападло
відповісти на смс'ку
або сказати "Алло" мені в трубку.
Ти холодна стіна. Тобі все одно
на мої душевні страждання,
на мої переживання і муки...
Я знесилився. Мав би давно
тебе зненавИдіти, плюнути,
кудись тобі якнайдалі послати,
проклинати, забути... Дивно, але
моїм ти стала наркотиком,
без тебе мене починає ламати.
Я став наче зомбі. Заліз в інтернет
в сотий раз милуватись тобою,
дивитись твої чарівні фотографії.
Вже вивчив напам'ять із твоїх анкет
всі твої інтереси і мрії,
усі твої сторінки біографії.
Ти серця мого розгадала секрет.
Без дозволу увійшла мені в душу,
підібравши до неї пароля,
й залишила шрамами свОє ім'я...
Ти часточка мого хворого серця.
Моя манія ти. Моя ДОля.
P.S. Цифри у ніку змінені, так що коли комусь сильно кортить дізнатися, для кого власне все це писалось, то можете починати підбирати інші варіанти, гарантованно, що за 999 спроб у вас вийде;)
Ангелу
Вводжу Angel, пробіл,
три, п'ять, дев'ять і шість,
неслухняними пальцями б'ючи по клаві.
Чомусь знову хвилююся.
Здрастуй... Привіт...
Як ти там, моя люба? Як твої справи?..
В голові каша. А я так хотів
всього стільки розповісти тобі,
про усе тобі розказати.
Але зависаю... Я просто боюсь,
що тобі все це буде однаково,
на усе це буде начхати...
А я, мов придурок, знову всю ніч,
писав тобі вірші,
підписував листівку замість того, щоб спати.
Хоча й добре знаю - даремно все це,
ти знов будеш морозитись,
або й справді не будеш нічого читати.
Та що там казати, тобі ж взападло
відповісти на смс'ку
або сказати "Алло" мені в трубку.
Ти холодна стіна. Тобі все одно
на мої душевні страждання,
на мої переживання і муки...
Я знесилився. Мав би давно
тебе зненавИдіти, плюнути,
кудись тобі якнайдалі послати,
проклинати, забути... Дивно, але
моїм ти стала наркотиком,
без тебе мене починає ламати.
Я став наче зомбі. Заліз в інтернет
в сотий раз милуватись тобою,
дивитись твої чарівні фотографії.
Вже вивчив напам'ять із твоїх анкет
всі твої інтереси і мрії,
усі твої сторінки біографії.
Ти серця мого розгадала секрет.
Без дозволу увійшла мені в душу,
підібравши до неї пароля,
й залишила шрамами свОє ім'я...
Ти часточка мого хворого серця.
Моя манія ти. Моя ДОля.
P.S. Цифри у ніку змінені, так що коли комусь сильно кортить дізнатися, для кого власне все це писалось, то можете починати підбирати інші варіанти, гарантованно, що за 999 спроб у вас вийде;)