Як трепетно. Як іронічно. Як боляче водночас.

Василь Стус. Зі збірки "Веселий цвинтар".

Біля метро "Хрещатик"

щоранку зупиняється

дитячий візок.

Двірничка вибирає з чавунних урн

накиданий мотлох -

старі газети, ганчір'я,

коробки з-під сірників, недокурки,

навантажить ними візок

і сквером каштанів рушає далі.

А сьогодні, напередодні свята,

вона вбрала найкращу ( Read more... )

Різнобічно-поетичний погляд на "помрем" - "не помрем", об'єднаний Парижем, не-Парижем, далеко-не-Парижем та проблемні аспекти перетину кордону у світі Великого Шенгену. Не кажучи вже про суб'єктивну об'єктивність суджень та категоричну виразність засобів. До читання подано!..

PIEDRA NEGRA SOBRE UNA PIEDRA BLANCA

Me moriré en París con aguacero,
un ( Read more... )

Ось згадалося.
Моя ностальгійно-стійка асоціація з холодними дев'яностими.
Видно, треба перечитати Тарнавського. Скучилося..

Юрій Тарнавський

Думки про мою смерть

ІІІ
я є сам
серед людей і книжок в бібліотеці,
серед задуманих, вразливих на кроки, коридорів,
ковтаючи сухі куски хліба,
пишучи з закритими очима

( ще )

Сьогодні мені рибно. Рибно з різних боків. Загадкові ці істоти. Настільки ж, як і моторошні. Сон про риб автоматично перетворюється в кошмар. Але. Риби притягають. Також вони літають, іноді - наяву, як, приміром, в "Arizona Dream". Іноді - уві сні, як, приміром, сьогодні. Рибно мені, рибно.. От Бродський, він знає...

( далі рибно )

Llorar a lágrima viva

Llorar a lágrima viva. Llorar a chorros. Llorar la digestión. Llorar el sueño. Llorar ante las puertas y los puertos. Llorar de amabilidad y de amarillo.

( más y más )