TED: про магію Pixar, ведмедика Рузвельта, щастя у хмарах і про рік читання книг з усього світу
Кілька років тому університет Франка оголосив про реєстрацію слухачів конференції TEDx. Вже не пригадую, що обіцяли показати і кого мали слухати, але пригадую, що зареєструвалась, та все ж таки не пішла.
З того часу мережа вряди-годи «годувала» відеороликами окремих виступів з конференцій TED, які зберігались мною у папку «якось та й гляну», але руки таки не дійшли. Ну, звісно. Буває.
І ось, вкотре зайшовши у apple store для оновлення чергового додатку, серед рекомендованих apps мої очі вловили вже знайомий логотип - біле тло, червоні букви. TED. "Давай вже, Миша, рухайся" - сказала я сама собі, завантажила додаток і пообіцяла, що напротязі тижня щодня переглядатиму якусь з лекцій (до речі, українською перекладено кілька тисяч роликів).
Дивно, але експеримент зі своєю лінню та впертістю я провела вдало. Сім днів з ted-ом подарували мені більше десяти переглянутих лекцій різної тематики - про види хмар і те, чому ними варто милуватися; про те, як створюється дивовижний світ комп'ютерних мультфільмів; про те, як одна жінка вирішила прочитати книгу з кожної країни світу і як люди долучилися до її експерименту; про типологію кольору шкіри і те, чому світ потребує нашого мислення.
Анастасія Тейлор-Лінд: Мужність і скорбота української революції
"Чоловіки борються у війнах, а жінки оплакують їх" - так починає свою лекцію англійський фотограф Анастасія, яка приїхала в Україну перед початком подій на Майдані і залишилася, щоб показати світові своє бачення. Вона не приймала участі у заворушеннях, вона не вибігала на барикади для того, щоб зберегти у кадрі історію боротьби та прагнення до волі. Все, чим користувалася дівчина - це шматок чорної тканини, натягнутий у вуличці поблизу Майдану та камера.
Анастасія каже, що її шокували молоді юнаки, які не мали зброї чи звичайного мінімального захисту і виходили під кулі із дерев'яними саморобними щитами та послуговувалися бруківкою, в той час як протилежна сторона використовувала смертоносну зброю. Також в проекті Анастасії є чимало фото жінок, які були на Майдані під час заворушень та приходили опісля самі або з дітьми вшанувати загиблих і залишити квіти.
Подивитися лекцію Анастасії Тейлор-Лінд українською ви можете тут.
Далія Моджахед: Про що ви думаєте, коли мене бачите?
Далія Моджахед, мусульманка-інтелектуалка, виступила на конференції TED в лютому цього року. Відео з її виступу зібрало майже два мільйони переглядів, а глядачі, які були присутні під час лекції, аплодували ледь не кожному її слову, настільки продумано вона побудувала розповідь.
Вийшовши на сцену, вона запитує: кого ви бачите, дивлячись на мене? Доньку? Матір? Жінку? Мусульманку? Фанатичку? Терористку? Далія описує своє життя, розповідає про те, що вона віруюча, поважає традиції, ходить в мечеть, цитує напам'ять релігійні тексти. Вона розповідає, що в 2001 році разом із сім'єю перебралася до США, і її життя змінилося, однак це сталося 11 вересня, після сумнозвісного теракту. Далія пригадує, що перші дні після події вона та її родина боялися вийти з дому, вислуховували погрози, намагалися усвідомити чого їм чекати далі.
Жінка проводить цікаву паралель із мусульманством та тероризмом, наголошує, що Коран не закликає до війни та вбивств - це роблять ті, хто невірно трактують тексти, бо бажають бачити лише те, що вигідно їм.
Далія звертається до всіх слухачів з проханням не піддаватися інформаційній війні, зберігати голову на плечах та триматися здорового глузду задля того, щоб не лише творити мир, але й не бути причиною нових війн.
Подивитися лекцію Далії Моджахед українською ви можете тут.
Темпл Грандін: Світові потрібні всі види мислення
Темпл Грандін, професор, дослідник та експерт з поведінки тварин, також відома світові своїм діагнозом - аутизм. Її виступ на конференції ТЕD спричинив справжній вир емоцій, адже Темпл вирішила довести, що аутист ви чи ні, звичайне у вас мислення чи своєрідне, ви потрібні цьому світові, ви здатні його змінити!
Вона розповідає про те, що аутисти мислять не словами, а картинками. Це допомагає їм відсіювати зайві і невдалі ідеї на початку, не починаючи їх втілювати. Темпл Грандін згадує про фільм, де можна побачити, як працює мислення образами і зрозуміти її, а також демонструє особливості такого мислення на прикладі ферми, де вона працює.
Подивитися лекцію Темпл Грандін українською ви можете тут.
Анжеліка Дасс: Краса людської шкіри в кожному кольорі
Лекція Анжеліки Дасс, фотографа, яка створила цілком унікальний проект Humanae, виявилась для мене чи не найзворушливішою з усіх побачених на TED. Анжеліка розповідає про те, що для неї різні кольори шкіри ніколи не були чимось незвичайним - її усиновила родина, де були і світлошкірі, і темношкірі, і мулати. Однак, підрісши, вона зіткнулася з тим, що людей з темною шкірою й досі сприймають як рабів і нижчу расу, тому її фотопроект - це спроба пояснити світові, що не буває кількох усталених кольорів шкіри, їх безліч і ми всі різні.
Подивитися лекцію Анжеліки Дасс українською ви можете тут.
Джон Муаллем: Дивовижна історія плюшевого ведмедика, яка ілюструє наше ставлення до тварин
Мало хто знає, що відомий усьому світу ведмедик Тeddy названий в честь Теодора Рузвельта, який у 1902 році на полюванні пощадив чорного ведмедя. Картинка цієї події миттєво облетіла увесь світ, метикуваті підприємці створили цілу лінію іграшок, а політики вчасно підхопили масову істерію навколо іграшки і використали її на користь Рузвельта.
Однак, Джон Муаллем говорить не про те, як змінився світ дитячих іграшок, він торкається іншого питання - як наша викривлена уява і ставлення до тварин змушує вимирати цілі види і змінює природу.
Подивитися лекцію Джона Муаллема українською ви можете тут.
Енн Морган: Як я цілий рік читала книжки з усіх країн світу
Що мене насправді захоплює у лекціях TED, так це те, що лектори - цілком звичайні люди. Тобто, так, вони можуть бути визначними вченими, філологами, фізиками чи політиками, але на цій сцені, з логотипом TED позаду, вони говорять не вимудруваними термінами, від яких туманиться у голові, а словами, які би ти й сам обирав для спілкування із собою чи другом.
Дивлячись на Енн Морган, яка, незважаючи на те, що є надвідомим британським блогером, тремтіла перші хвилини та зривалась від хвилювання, хотілось підійти, обійняти її і посидіти за чашкою чаю, говоряч про світову літературу.
Енн розповідає, що одного дня, перебираючи свою бібліотеку, вона зрозуміла, що в ній надзвичайно багато британських та американських авторів, але практично немає книг з інших країн світу. Дівчина склала список офіційно визнаних держав - майже дві сотні, і поставила перед собою доволі амбіційну мету: за рік прочитати хоча б по одній книзі з кожної країни.
Як розказує Енн, спершу все йшло непогано - чимало книг було перекладено англійською, всі можна було знайти у книгарнях або замовити в інтернет-магазині. Але дійшовши до країн Африки зокрема, Енн зіткнулася з тим, що чимало авторів для Англії чи США була невідомі і отримати примірники їхніх творів, тим більше англійською, було поза межею реальності. Втративши будь-яку надію на те, що довести свій експеримент до кінця вона зможе, одного дня Енн отримує повідомлення від жінки, яка захоплено стежила за її блогом і вирішила допомогти - самостійно перекласти книжку для Енн та надіслати примірник у Британію.
Переглянути список книг, які прочитала Енн Морган можна тут, а блог "A year of reading the world" ви можете знайти за цим посиланням.
Подивитися лекцію Енн Морган українською ви можете тут.
Деніель Фейнберг: Магічний інгредієнт, який оживляє фільми Піксар
Скажу відверто: ця лекція була першою, яку я переглянула на TED і саме вона наштовхнула мене на те, щоб провести тиждень з конференціями. Деніель Фейнберг працює там, де, мабуть, мріє працювати чимало дорослих, які все ще глибоко в серці діти. Вона - головний оператор студії Піксар, яка подарувала нам безліч дивовижних та зворушливих мультфільмів і короткометражок.
Початок розповіді Деніель мені нагадав розповідь Пілота з "Маленького принца": в дитинстві дівчинка мріяла бути художницею, доки "доброзичливий" дорослий не дорікнув їй, сказавши, що малюванням гроші не заробиш. Тоді Деніель вирішила стати математиком, а в коледжі обрала напрям комп'ютерного програмування. На першому курсі професор показав захопленим студентам перші зразки комп'ютерної анімації - короткометражні мультфільми Піксар. (До речі, ви знали, що студія була створена Стівом Джобсом?)
"Це саме те, чим я хочу займатися у своєму житті", - подумала Деніель. Через два роки після перегляду мультиків у аудиторії дівчина почала перетворювати математику та коди у магію, працюючи в Pіxаr.
Подивитися лекцію Деніель Фейнберг українською ви можете тут.
Решма Сауджані: Навчайте дівчат бути відважними, а не ідеальними
Дивлячись на Решму Сауджані, важко сказати, чи пак уявити, що вона - політик, конгресмен у Білому домі. "Індійська дівчина", як називає вона себе, багато років працювала "за лаштунками" політичних баталій - Решма збирала гроші, складала програми та допомагала в організації виборів, доки не вирішила й самій спробувати балотуватися до Конгресу. Як згадує дівчина, газети активно підтримали її політичні амбіції - називали зіркою, "майбутнім країни", та вживали ще чимало захопливих епітетів. Ця казка продовжувалася до виборів, які виявили те, про що Решму попереджав попередній екзит-пол: вона набрала всього 19% голосів, на які було витрачено бульше мільйона доларів. "Не рахуйте", - каже Решма Сауджані, - "Я тут не для того, щоб розповідати чергову історію провалу".
Решма Сауджані, невдалий політик, заявляє, що ми вчимо дівчат бути ідеальними, не провалювати завдання у школі, університеті, житті, але це цілком неправильний шлях! Дівчат потрібно вчити бути відважними, ризикувати і робити те, чого від них не очікують. Зараз Решма - організатор курсів програмування для дівчат, і її плани на майбутнє надзвичайно амбіційні але більш реальні та корисніші, як вважає сама Сауджані, ніж бійка на політичному полі, куди вона так рвалася колись.
Подивитися лекцію Рашми Сауджані українською ви можете тут.
Гевін Претор-Пінні: Хмарно, з надією на щастя
Гевін Преттор-Пінні - засновник незвичайного товариства, яке об'єднує поціновувачів хмар. З дитинства Гевін обожнював дивитися на небо, спостерігати за різноманітними хмаринками і завжди ображався, якщо хтось поруч сердився на хмари. "Не потрібно їхати в екзотичні подорожі, щоб насолодитися прекрасним", - говорить Гевін і так вважає більше сорока тисяч членів цього дивного і натхненного клубу.
На офіційному сайті спільноти, в яку входять люди більш ніж зі 120 країн світу, можна помилуватися фотографіями учасників, а також й самому доєднатися до любителів хмаринок. Гевін демонструє знимки перших членів клубу, на яких можна побачити, як два котики танцюють сальсу, або ж хмарина у вигляді сніговика із "Доктора Хто" загрозливо нависає над торговим центром.
Вчений і письменник, Гевін закликає усіх піднімати погляд до неба, адже хмари створені для мрійників, вважає він, і це ж так добре - хоча б іноді милуватися природною красою та витати в небесах.
Подивитися лекцію Гевіна Претора-Пінні українською ви можете тут.
Ханна Бренчер: Любовні листи незнайомцям
Так, а тепер зізнавайтеся. Коли ви востаннє писали листа від руки і відправляли його звичайною поштою, у конверті, наклеювали марки і опускали у скриньку? А ви узагалі коли-небудь писали листа? Мій останній лист був написаний в липні, і я досі пригадую, як складала слова, речення на клаптику чернетки спершу олівцем, потім перечитувала з ручкою, виправляючи помарки і недоладні вислови, і лишень тоді переписувала на "чистовик". Мій лист знайшов свого адресата 27 липня, принісши багато радості і тепла нам обом.
Ханна Бренчер, ще один лектор TED, розповідає, що, мабуть, з усього коледжу вона одна бігала до поштового відділення наприкінці дня, адже там її незмінно очікував лист від мами, яка не довіряла електронній пошті чи фейсбуку. Коли ж дівчина закінчила навчання і переїхала у Нью-Йорк, її охопила депресія. Щоб якось змушувати себе вставати з ліжка і діяти, Ханна почала писати листи незнайомцям. Вона залишала листи всюди, де тільки могла - у приміщенні ООН, у кафе чи в бібліотеці і писала про них у блозі. Якось Ханна залишила божевільну, як каже вона сама, обіцянку в інтернеті: якщо хтось колись попросить її написати листа від руки, вона це обов'язково зробить. В результаті, її електронна пошта була переповнена проханнями про листи: дівчині писали залякані підлітки, самотні матері та чоловіки, які хотіли покінчити з життям самогубством.
Зараз Ханна - засновник організації The world needs more love letters і переконує, що листи - це форма мистецтва, це знання, що хтось знаходить кілька хвилин, щоб подумати про тебе, сидячи з карткою та олівцем, незважаючи на сповіщення про шість непрочитаних повідомлень у фейсбук, це любов і це підтримка, це слова, які ми так хотіли і так боялися сказати, слова, які звучать гучніше за будь-який крик.
Подивитися лекцію Ханни Бренчер українською ви можете тут.
Дізнатися що таке TED, подивитися лекції будь-якою мовою світу або й самому стати волонтером-перекладачем ви завжди можете на офіційному сайті або додатку для ios чи android.
Автор: Олена Юрійчук