Раніше я думав, що це лише в середовищі українських націоналістів прийнято називати себе "націоналістами", а ворогів - польських націоналістів - "шовіністами". А це, виявляється, взаємно.
психолог каже, що агресія дуже рідко буває з однієї сторони. Зазавичай вона двостороння, і навіть у справах геноциду також. Жертва та агресор стають такими досить випадково, і легко міняються місцями. http://www.youtube.com/watch?v=ODqW5QXBrxA Якщо взяти до уваги історію українсько-польських міжвоєнних відносин, то саме це ми і бачимо. Тому ваш пафос зрозумілий, але цілком недоречний. Була ескалація агресії з обох боків, і поляки далеко не безневинні янголи.
тобто, члени Комуністичної Партії Польщі та Комуністичної Партії Західної України? ;)
відповідь хибна: більш-менш об'єктивно сторони можна було б назвати "польські націоналісти" та "українські націоналісти". хоча лише "більш-менш", оскільки за пол. націоналіста Пілсудського пол. націоналісти з Обозу народово-радикального сиділи в тюрмі в Березі, в той же час укр. націоналісти петлюрівці всіляко підтримували Пілсудського і шельмували ОУН.
а простому українському та польському селянину на Волині чи в Галичині жодна ескалація конфліктів була невигідна.
в значно менш різних умовах, ніж український селянин з Польщі та український селянин з УСРР.
поза тим відмінності стосувались передусім гуманітарної сфери: школи були переважно польські, на роботу брали зі знанням польської і т.д. це було дуже неприємно галичанам, але волинський селянин і до того був не розбалуваний Австрією: за Росії шкіл взагалі не було, та й українську навіть як предмет не викладали.
щодо землі - то була суттєва різниця між осадниками (ветеранами війни) і простими польськими селянами. осадників було відносно небагато.
тому відмінності в деяких випадках були, в деяких - ні. бувало й таке, що етнічно-українське село було багатшим за сусіднє етнічно-польське.
http://www.youtube.com/watch?v=ODqW5QXBrxA
Якщо взяти до уваги історію українсько-польських міжвоєнних відносин, то саме це ми і бачимо. Тому ваш пафос зрозумілий, але цілком недоречний. Була ескалація агресії з обох боків, і поляки далеко не безневинні янголи.
Reply
Reply
Reply
відповідь хибна: більш-менш об'єктивно сторони можна було б назвати "польські націоналісти" та "українські націоналісти". хоча лише "більш-менш", оскільки за пол. націоналіста Пілсудського пол. націоналісти з Обозу народово-радикального сиділи в тюрмі в Березі, в той же час укр. націоналісти петлюрівці всіляко підтримували Пілсудського і шельмували ОУН.
а простому українському та польському селянину на Волині чи в Галичині жодна ескалація конфліктів була невигідна.
Reply
Reply
поза тим відмінності стосувались передусім гуманітарної сфери: школи були переважно польські, на роботу брали зі знанням польської і т.д. це було дуже неприємно галичанам, але волинський селянин і до того був не розбалуваний Австрією: за Росії шкіл взагалі не було, та й українську навіть як предмет не викладали.
щодо землі - то була суттєва різниця між осадниками (ветеранами війни) і простими польськими селянами. осадників було відносно небагато.
тому відмінності в деяких випадках були, в деяких - ні. бувало й таке, що етнічно-українське село було багатшим за сусіднє етнічно-польське.
Reply
Leave a comment