Внутрішнє...
Вам знайоме відчуття, коли виходиш із теплої автівки на мороз, ще не встигаєш натягти рукавички - і з пальчиків нібито випроміннюється тепло у безкрайні космічні простори вічної мерзлоти?.. Наче шматки енергії відриваються від тебе і летять на чужі орбіти... ніби ти втрачаєш останні крихти тепла...
Ви колись відчували таке?
А ще так...
Калюжа між бруківкою і тротуаром вкривається легким пластом криги...тонким-тонким, як волосинка Снігової Королеви... по центру ще плюскотить вода...але вона б'ється кволими обіймами об крижані береги, охолоджується, ціпеніє, завмирає, важко зітхає і змінює свій фізичний стан, як люди політичні уподобання...
Ось так і мені...
Наче шматками енергії жбурляю в космос, наче вода всередині мене переходить із рідкого стану в твердий, вкриваючи душу шкірочкою криги...
Ви колись відчували таке?
А ще так...
Калюжа між бруківкою і тротуаром вкривається легким пластом криги...тонким-тонким, як волосинка Снігової Королеви... по центру ще плюскотить вода...але вона б'ється кволими обіймами об крижані береги, охолоджується, ціпеніє, завмирає, важко зітхає і змінює свій фізичний стан, як люди політичні уподобання...
Ось так і мені...
Наче шматками енергії жбурляю в космос, наче вода всередині мене переходить із рідкого стану в твердий, вкриваючи душу шкірочкою криги...