Після Давид Гареджі повернулися в Тбілісі, поповнили запаси лавашу і змінили конів: взяли напрокат автівку й рушили в Сванетію. Але до Сванетії далеко, тому дорогою заїхали в Уплісціхе. Уплісціхе - печерне місто неподалік Горі. Перші поселення були тут ще за дві тисячі років до нашої ери. В еллінський період місто розцвіло, стало значним центром. Це не просто набір печер, а складне переплетіння вулиць, сходин, висічених в скелі, культових і житлових споруд, складів і службових приміщень. Всього тут було десь 700 печер, до нас дійшли десь 150.
1.
Неподалік від Тбілісі бачили наслідки недавньої війни з Росією: табір осетинських і абхазьких біженців. Практично одразу навпроти нього - нові військові частини. І табір, і частини дуже акуратні та чисті, доглянуті, і дуже близькі до столиці.
2.
До Уплісціхе треба їхати через Горі, рідне місто Сталіна. Тут тільки недавно знесли пам’ятник йому. А музей Сталіна у Горі дуже радить до відвідання Lonely Planet. На жаль, у нас не вистачило часу, щоб оцінити його на власні очі. В самому Уплісціхе варто взяти екскурсовода, це коштує грошей, але без нього зрозуміти планування міста й призначення споруд неможливо. Ми вирішили зекономити і тому про історію знаємо зовсім небагато :)
3.
Уплісціхе розташоване на березі річки Мткварі. З міста до річки веде, колись таємний, тунель. В тунелі живе багато кажанів :). У семидесятих роках тут знайшли скарб раннього періоду міста, що допоміг археологам зрозуміти як жили Уплісціханці.
4.
Крім кажанів, Уплісціхе кишить ящірками. Товстими такими, здоровими, вгодованими ящірками. Спочатку вони стали головним атракціоном і ми, наче діти, бігали за ними по всьому місту :)
5.
Переживши кілька тисячоліть, Уплісціхе побачив не одну релігію. Храми, що спочатку служили місцем поклоніння хтонічним божествам, з часом перебудовували та переобладнували під християнські. Цей, відомий у народі як зал Цариці Тамар, був перероблений із язичницького храму в королівські палати. Справа від залу - велика печера - храм Сонця, що використовувався для жертвопринесень, а потім став християнською базилікою.
6.
Серед службових приміщень найзрозуміліші ті, що використовувалися для виробництва та зберігання вина. Тут, напевно, його зберігали.
7.
А тут - чавили.
8.
На фото видно діючу дотепер церкву Уплісцулі. На фоні решти міста вона видається ультрасучасною, а насправді побудована в Х-му столітті. В правій частині кадру - вхід до церкви Маквліані, найбільшого з дохристиянських храмів, що вцілів. Всередині є дві круглі дірки - для стікання жертовної крові.
9.
Церква Уплісцулі над неідентифікованими печерами. У середньовіччі Уплісціхе був досить густо заселеним, тут будували багатоповерхові споруди, але нічого не вціліло. Висічені в скелі печери виявилися довговічнішими за побудовані із піщаника.
10.
Вид на Уплісцулі під іншим кутом :)
11.
В кінці дев’ятнадцятого століття біля Уплісціхе була розквартирована російська армія. Ось що лишилося після них. Здається, нічого не змінилося за 120 років :)
12.
На березі Мткварі лишилися руїні середньовічного міста. Туди відкривається фантастичний вид з однієї з Уплісціханських скель.
13.
Keep tuned!
P.S. Висловлюю особливу подяку Lonely Planet та Вікіпедії за те, що допомогли зрозуміти, що ж ми насправді бачили. Вийшов такий recap для самого себе.
P.P.S. Можете потренуватися вимовляти назву на скоромовці: Уплісціханець з уплісціханкою і трьома уплісціханенятами співали хорали в Уплісцулі.