Дом, который Дім
Дорогие друзья и любі друзі (:
Если вы ещё не читали книгу Мариам Петросян "Дом, в котором", рекомендую начать прямо сейчас, а если читали, вы можете сделать это так, как не делали никогда раньше (: Моя жена primula_m_kats впервые публикует в ЖЖ свой перевод "Дома" на украинский язык. Просим добавляться, читать и комментировать.
Оригинал взят у primula_m_kats в Книга перша ЦИГАРНИК
Дім стоїть на околиці міста. В окрузі, яку називають Гребінцем. Довгі багатоповерхівки тут поставлені зубчатими рядами з проміжками квадратно-бетоних подвір'їв - місцями призначеними для ігор молодих «гребінцівців». Зубці білі, багатоокі, схожі один на інший. Там, де вони ще не виросли, - обнесені парканом пустирі. Труха знесених будівель, гніздівля щурів та бродячих псів значно цікавіші для молодих «гребінцівців», ніж їхні власні подвір’я - інтервали між зубцями.
На нейтральній території між двома світами - зубців та пустирів - стоїть Дім. Його називають Сірим. Він старий і за віком ближчий до пустирів - місць поховання його ровесників. Він самотній - інші будинки цураються його - і не схожий на зубець, бо не пнеться вгору. Він має три поверхи, фасадом на трасу; коло нього теж є подвір’я - довгий прямокутник, обнесений сіткою. Колись він був білим. Тепер він сірий спереду і жовтий зі сторони подвір’я. Він наїжачився антенами й проводами, осипається крейдою і плаче тріщинами. До нього тиснуться гаражі й прибудови, сміттєві баки й собачі будки. Усе це зі сторони подвір’я. Фасад голий і похмурий, яким він і має бути.
Сірий Дім не люблять. Ніхто про це не скаже прямо, але мешканці Гребінця не хотіли б мати його біля себе. Вони хотіли б, щоб його взагалі не було.
Если вы ещё не читали книгу Мариам Петросян "Дом, в котором", рекомендую начать прямо сейчас, а если читали, вы можете сделать это так, как не делали никогда раньше (: Моя жена primula_m_kats впервые публикует в ЖЖ свой перевод "Дома" на украинский язык. Просим добавляться, читать и комментировать.
Оригинал взят у primula_m_kats в Книга перша ЦИГАРНИК
Дім стоїть на околиці міста. В окрузі, яку називають Гребінцем. Довгі багатоповерхівки тут поставлені зубчатими рядами з проміжками квадратно-бетоних подвір'їв - місцями призначеними для ігор молодих «гребінцівців». Зубці білі, багатоокі, схожі один на інший. Там, де вони ще не виросли, - обнесені парканом пустирі. Труха знесених будівель, гніздівля щурів та бродячих псів значно цікавіші для молодих «гребінцівців», ніж їхні власні подвір’я - інтервали між зубцями.
На нейтральній території між двома світами - зубців та пустирів - стоїть Дім. Його називають Сірим. Він старий і за віком ближчий до пустирів - місць поховання його ровесників. Він самотній - інші будинки цураються його - і не схожий на зубець, бо не пнеться вгору. Він має три поверхи, фасадом на трасу; коло нього теж є подвір’я - довгий прямокутник, обнесений сіткою. Колись він був білим. Тепер він сірий спереду і жовтий зі сторони подвір’я. Він наїжачився антенами й проводами, осипається крейдою і плаче тріщинами. До нього тиснуться гаражі й прибудови, сміттєві баки й собачі будки. Усе це зі сторони подвір’я. Фасад голий і похмурий, яким він і має бути.
Сірий Дім не люблять. Ніхто про це не скаже прямо, але мешканці Гребінця не хотіли б мати його біля себе. Вони хотіли б, щоб його взагалі не було.