Обережно! Гомофобний пост
Ні, я не боюся геїв і лесбійок. Я спілкуюся з багатьма людьми, і напевно з них є й ті, хто нетрадиційної орієнтації.
Чи мають право громадяни України на публічні зібрання, навіть якщо вони геї? Згідно Конституції мають, якщо збираються мирно, без зброї та повідомили про своє зібрання органам влади. Єдине, чого б я хотів, щоб ліберальні правозахисники були послідовними та захищали це право не тільки на LGBT Pride в центрі Києва, а і на такий же White Pride на Хрещатику і так же активно переймалися його безпекою. Якщо веселковий прапор не є провокативним, то так само не можна називати провокативним і засуджувати чорний прапор із кельтським хрестом.
Окрім права на мирні зібрання, в Конституції закріплено право сповідувати будь-яку релігію. Особисто я - православний християнин.
Для християн гомосексуалізм безумовно є гріхом. Але я знаю, що Господь створив людину, залишивши свободу вибору між добром і злом. Тому я не буду ставити себе ставити вище за Господа вимагати від держави, щоб всі гріхи каралися чи обмежувалися законом. Бо християни теж грішні, адже немає такої людини, яка б жила і не згрішила. У нашій державі законними є аборти, блуд та заздрість і кожен сам відповідає перед Богом за свої дії. Більше того, у християнстві прийнято відділяти людину від її гріха. Священики провідують у в'язницях навіть ґвалтівників і вбивць.
То в чому полягає моя фобія і принципова розбіжність із ЛГБТ-активістами? Їх кінцева мета - це не просто боротьба за право на мирні зібрання. Вони прагнуть, щоб суспільство сприйняло гомосексуалізм як варіант норми. Але як християнин, я не можу і не буду цього робити, бо для мене є авторитетом Старий і Новий Завіт. І я остерігаюся, що згодом мене, як християнина, будуть переслідувати за те, що не вважаю гомосексуалізм нормальним явищем.
Вже сьогодні всіх, хто висловлюють свою негативну думку щодо гомосексуалізму "прогресивна громадськість" оголошує "нетолерантним", "неєвропейцем", "прихильником скрєп" і навіть "агентами Кремля". Це правило будь-якої адвокаційної кампанії - навісити ярлики на противників своєї позиції. Враховуючи, які ресурси вкладаються в цю кампанію та яка її інформаційна підтримка, то вже через кілька років в Україні будуть нормою і гей-паради, і одностатеві партнерства. І ніякі спроби розгону та #кроваваякаша цього не зупинить.
Однак, якщо ліберали справді борються проти дискримінації, то єдине прийнятне формулювання - це "всі люди рівні, не залежно від їх ставлення до сексуальних відносин". Хтось проти, хтось за. Кожен має право на свої погляди, на своє життя, на своє віросповідання.
Я читаю Платона як філософа, а не гомосексуаліста. Так же я буду ставитися до будь-якого композитора, художника чи тракториста. Але якщо людина хоче на перший план винести не свою особистість, а сексуальну орієнтацію, то я не можу прикидатися, що вважаю це явище нормою. З моєї позиції гомосексуалізм - гріх. І так я буду вважати, навіть, якщо за "гомофобію" будуть притягувати до відповідальності. Бо Останній Суд для мене авторитетніший за районний.
Чи мають право громадяни України на публічні зібрання, навіть якщо вони геї? Згідно Конституції мають, якщо збираються мирно, без зброї та повідомили про своє зібрання органам влади. Єдине, чого б я хотів, щоб ліберальні правозахисники були послідовними та захищали це право не тільки на LGBT Pride в центрі Києва, а і на такий же White Pride на Хрещатику і так же активно переймалися його безпекою. Якщо веселковий прапор не є провокативним, то так само не можна називати провокативним і засуджувати чорний прапор із кельтським хрестом.
Окрім права на мирні зібрання, в Конституції закріплено право сповідувати будь-яку релігію. Особисто я - православний християнин.
Для християн гомосексуалізм безумовно є гріхом. Але я знаю, що Господь створив людину, залишивши свободу вибору між добром і злом. Тому я не буду ставити себе ставити вище за Господа вимагати від держави, щоб всі гріхи каралися чи обмежувалися законом. Бо християни теж грішні, адже немає такої людини, яка б жила і не згрішила. У нашій державі законними є аборти, блуд та заздрість і кожен сам відповідає перед Богом за свої дії. Більше того, у християнстві прийнято відділяти людину від її гріха. Священики провідують у в'язницях навіть ґвалтівників і вбивць.
То в чому полягає моя фобія і принципова розбіжність із ЛГБТ-активістами? Їх кінцева мета - це не просто боротьба за право на мирні зібрання. Вони прагнуть, щоб суспільство сприйняло гомосексуалізм як варіант норми. Але як християнин, я не можу і не буду цього робити, бо для мене є авторитетом Старий і Новий Завіт. І я остерігаюся, що згодом мене, як християнина, будуть переслідувати за те, що не вважаю гомосексуалізм нормальним явищем.
Вже сьогодні всіх, хто висловлюють свою негативну думку щодо гомосексуалізму "прогресивна громадськість" оголошує "нетолерантним", "неєвропейцем", "прихильником скрєп" і навіть "агентами Кремля". Це правило будь-якої адвокаційної кампанії - навісити ярлики на противників своєї позиції. Враховуючи, які ресурси вкладаються в цю кампанію та яка її інформаційна підтримка, то вже через кілька років в Україні будуть нормою і гей-паради, і одностатеві партнерства. І ніякі спроби розгону та #кроваваякаша цього не зупинить.
Однак, якщо ліберали справді борються проти дискримінації, то єдине прийнятне формулювання - це "всі люди рівні, не залежно від їх ставлення до сексуальних відносин". Хтось проти, хтось за. Кожен має право на свої погляди, на своє життя, на своє віросповідання.
Я читаю Платона як філософа, а не гомосексуаліста. Так же я буду ставитися до будь-якого композитора, художника чи тракториста. Але якщо людина хоче на перший план винести не свою особистість, а сексуальну орієнтацію, то я не можу прикидатися, що вважаю це явище нормою. З моєї позиції гомосексуалізм - гріх. І так я буду вважати, навіть, якщо за "гомофобію" будуть притягувати до відповідальності. Бо Останній Суд для мене авторитетніший за районний.