Гомофобія для чайників. Чому я проти «Київ-прайду»
Астрологи оголосили тиждень «Київ-прайду». Кількість прихильників і противників веселкових прапорців зросла в десятеро. А у Facebook Цукерберг навіть нову емоцію додав. Типу «гордість».
Чому я проти? Тому, що мені не подобається, коли певна ідеологія монополізує право на істину. І таких людей як я доволі багато.
Ми боремося не проти геїв і не проти гомосексуалізму, бо усвідомлюємо, що це явище було і буде. Наша боротьба - виключно в ідеологічній площині. Поки що в Україні ситуація не на нашу користь, але в світі маятник суспільної думки вже починає хитатися у зворотній бік. Лібералізм втрачає свої позиції.
Аксіома лібералізму проста - людина має право на все, що їй подобається, якщо при цьому не зазіхає на свободу іншої людини. У цій системі координат право на ЛГТБ-прайд, одностатеві шлюби і навіть усиновлення ними дітей дійсно священне.
Але моя ідеологія інша. І в ній теж є свої аксіоми. Ми високо цінуємо людину та її якості і вважаємо її вінцем творіння, однак поряд з цим вважаємо, що кожна людина у своїй природі має недосконалість. Щоб переконатися в цьому достатньо чесно придивитися до себе, а також озирнутися навколо. Саме тому не завжди те, чого хоче людина є їй на користь та на користь суспільства. Навіть якщо це не очевидно на перший погляд. Мораль, право, держава - це «необхідне зло» для обмеження свободи людини в інтересах виживання людського виду. Без них життя б на землі перетворилося на пекло. Звісно є й інші крайності - тоталітаризм, коли держава та певна ідеологія намагається контролювати всі сфери суспільного життя.
Прошу вибачення у читача за такий ідеологічний екскурс. Повернемося до ж до нашої теми.
Постараюся відповісти на найбільш поширені питання.
«Чому ви лізете у приватну справу людей, хай сплять хто з ким хоче?». Всім здоровим людям насправді дійсно не цікаво, хто з ким спить. У кожного вистачає своїх життєвих справ, щоб порпатися в чужому житті. Саме тому ви навіть не уявляєте скільки серед ваших знайомих фетишистів, копрофілів і БДСМщиків. Останні навіть мають свою цікаву субкультуру, про них пишуть книги і знімають фільми. І вони мене не турбують до тих пір, коли не змушують суспільство визнавати цю поведінку за норму та включати до шкільної програми питання на кшталт: «що робити, якщо мені подобається, коли наді мною домінують» чи «це нормально, коли я збуджуюся від запаху калу?».
«Хай люди кохаються! Це так прогресивно. А ви зі своїми «скрєпами» тягнете нас в СРСР і Середньовіччя».
Насправді «вільне кохання» - це ніякий не прогрес, а регрес на тисячі років. З біологічної точки зору чоловік завжди прагне кохатися з якомога більшою кількістю жінок, а жінка вибрати для продовження роду чоловіка із найсильнішими генами. Таким чином «слабкі» гени відфільтровуються, а «сильні» знаходять продовження у майбутніх поколіннях. Цим ми нічим не відрізняємося від тварин. Але люди навчилися обмежувати своє біологічне на користь соціального. Шлюб і подружня вірність виникли з метою виховання дітей. Бо коли дитинчаті тварини достатньо кілька років, щоб набратися сил і бути самостійною, то маленькій людині в процесі виховання слід закласти багато «соціальних стереотипів» (проти яких так рішуче борються гендерні активісти). Тому вбиваючи моральні норми, які закладені в суспільстві, вони вбивають людське на користь тваринного.
На цьому моменті можна плавно перейти до наступного питання: «Яким чином геї загрожуть традиційній сім’ї?»
Дійсно, як вашій сім’ї можуть загрожувати два престарілих геї-сусіди, а не алкоголізм, розпуста і домашнє насильство? Бо корінь всіх перелічених проблем один - це безвідповідальність. І закріплення гомосексуальних стосунків як суспільної норми - це поки що її вершина. Мовляв «будь вільним, самостверджуйся, живи як тобі подобається». А потім чоловік і жінка, замість того, щоб знаходити між собою порозуміння, несуть заяву про розлучення «бо виявилося, що то половинка не моя». Повторюся, тут проблема не у самому гомосексуалізмі, а у ідеологічній призмі через яку подається суспільна легалізація такої поведінки. Треба констатувати, що і багато правої молоді вражені цим явищем. Тому трохи смішно і сумно виглядає, коли «за традиційну сім’ю» виходять активісти, що у своїй сексуальній гігієні ближчі до RAF, ніж до ОУН. Найкращий метод боротися за сім’ю - це її створити, чого бажаю їм і собі в першу чергу.
«Треба поважати різноманіття. Це ознака цивілізованості»
Найцікавіший пункт. На цьому моменті, раджу подивитися відео із минулорічного «прайду».
Click to viewПоліція затримує людину, яка мирно, без зброї і насильства висловлює думку, протилежну ЛГБТ-ідеології. Тому коли реклама у ФБ мене вкотре кличе на «Київ-Прайд» з гаслами Свободи і Різноманіття, я пригадую, що вперше в історії масовий терор як метод політичної боротьби застосували ліберали. Ця організація мала назву «Товариство друзів свободи і рівності» і більш відома як якобінці.
Саме тому для мене не проблема потиснути руку гомосексуалісту, який не афішує цей аспект свого життя. А от ЛГБТ-пропагандистів я не дискриміную і ставлюся до них однаково вороже, не залежно від їх сексуальної орієнтації.
І на завершення. Кохайтеся! Нас має бути 52 мільйони
для pokrov.world