Click to view

На каналі «Пороблено» Дар'я Анцибор розмовляє з Володимиром Галайчуком про чорта в народних переказах.

*

Минулого року, коли я постив фольклорні тексти про нашу демонологію (див. за тегом fields_ukr), мене не раз питали, а чи не буде з цього якоїсь книжки.

Буде.

Сподіваюся, незабаром.

Вважайте це геловінським тізером.

У словнику бойківських говірок знайшов «святу Варгулю», чи «Варгулію»: від «варга» - «губа». Випиваючи чарку, говорять: «Честь Богу, хвала, а святій Варгулі на офіру».

( Read more... )

Єслі у дворі домовик… дак воно помагає людям. Така поміч - що просто чоловік становиться нераздражитєльний. І хай даже хоть і заболіє, дак усьо равно - у його таке у душе, що не має ні обіди ні на кого, ні зла. От… помагає, да. Добро дає. А єсть же так, що злиє, раздражитєльниє. От хоть і щас. Щас особенно яке-то од усіх таке, що усі злиє, нема в ( Read more... )

Небіжчик Владзьо Боблик. Він був музикант, грав на трубу, на барабан, грав весілля зі свойов компанією, вдень він різником був, ходив різав свині, заварював тушонки, - ну і купив машину. Тоді ще «Москвич» - то ж в селі не було багато машин таких. Ну і купив машину, а йому там кажуть: «Владзю, ти ж, - каже (вибачте мені, щезло би), - маєш дідька». А ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

«Умерла раз чортова мати. Чорт жалував за нею дуже, бо то була душа несогірша. Тому-то запросив много людей на погріб, щоби небіжчиці віддати послідню прислугу; запросив і попів, співали “вічная” та читали всілякі читання над домовиною».

[Зоря. 1887. № 3. Самбірщина.]

«Русалки вроді, кажуть, знаєте, із померлих… як я пошла на кладбіще, дивлюся, а так ліс там, кладбіще… і коло лісу така, знаєте, би Дюймовочка, в такому всьому срібному, така би то, ну… як вам сказати, як Снігурка, як Снігурочка та русалка… І пісню [русалки] співають: “Всю ночь поють в пшеніце перепьолкі о том, што будєт урожайний год”».

( ( Read more... )