Не мовчіть!
Сьогодні на касі у супермаркеті розкладаю покупки, а переді мною стоїть ватна особина пенсійного віку та сичить у бік дівчат, що розраховувались у іншій касі та були вдягнені у вишиванки з різнокольоровими стричками у волоссі. І самі дівчата ватній мразоті не такі, і спідниці в них закороткі, і взагалі, Ненька-Україна теж погана.
А касирка сидить та піддакує.
Я відразу ж виступив у плані того, що в нас ніхто нікого силою у Ненці не утримує, можна в будь-який день звалити до Країни Нескінченного Дев'ятого Травня; добрі люди навіть валізи допоможуть до вагону донести.
Треба було бачити, як швидко ватні потвори затягли свої роздвоєні язики собі під хвости. Касирці не було куди діватись, а пенсіонерка самим натуральним чином втікла, так що я ії навіть не побачив, коли розрахувався.
І я закликаю всіх: не треба мовчати! Давайте таким відсіч. Ватна мразота мусить почуватись у Ненці незатишно. Ми відмовчуємось, а воно сере навколо своїм русскім міром.
Мойсей євреїв 40 років тягав по пустелі, щоб в них з голов ватна дурість вивітрилася, а нам, мабудь, років 200 задля цього знадобиться.