Донецкий Антисуркис
Понимаю, что дела давно минувших дней, но история с высокой стоимостью билетов на матч Украина-Греция получила продолжение. Ахметов с Суркисом переписывались к своему и болельщиков удовольствию, а донецкий адвокат Дмитрий Коробко не стал сотрясать вохздух, а написал заявление в Генпрокуратуру, а также в МВД и Президенту. Все логично: монополист нарушил его права, как болельщика, и теперь должен ответить по закону. Будем ждать реакции ГПУ.
Текст заявления:
ЗАЯВА
18 листопада 2009р. в Донецьку має відбутися вирішальна гра між збірними командами України та Греції з футболу. Вартість квитків на цю гру встановлено Федерацією футболу України (далі - ФФУ) та її комерційним представником ЗАТ «Україна футбол інтернешнл» (далі - УФІ) і складає від 200 до 8000 грн.
Як підтверджується матеріалами ЗМІ за останні два тижні, ситуація навколо вказаної необґрунтовано завищеної, на думку багатьох вболівальників і офіційних осіб, ціни на квитки набула скандального характеру.
Я особисто також вважаю, що рівень вартості такого товару, як квитки на футбольний матч, не може починатися з відмітки у 200 гривень, позаяк перевищує фінансові можливості пересічного вболівальника і є, на мою думку, проявом нахабної спекуляції на патріотичних почуттях громадян України з боку керівництва ФФУ та УФІ. Для порівняння, вартість квитків на аналогічні місця на матчі прем’єр-ліги становить 20-40 грн.
Необхідно враховувати, що правовідносини між ФФУ та УФІ, з одного боку, і покупцями квитків, з другого, регулюються, поміж іншим, законодавством про захист прав споживачів, тому ціна квитків має формуватися не лише в залежності від економічних факторів та "необхідності боротьби зі спекулянтами", як стверджує в офіційному роз’ясненні ФФУ, а й з урахуванням вимог цивільного законодавства, і в першу чергу, Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 21 якого до порушень таких прав відносить випадки, коли:
- при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на вільний вибір продукції;
- при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача;
- ціну товару визначено неналежним чином;
- при наданні товару чи послуги, яку споживач може отримати лише в одного виробника, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач (в даному випадку - усний договір роздрібної купівлі-продажу квитків);
- будь-яким чином порушується право споживача на отримання достовірної та своєчасної інформації про товар.
Якщо врахувати абсолютно монопольне положення ФФУ та її комерційного клону - УФІ в питанні продажу квитків на матчі збірних команд України з футболу всіх вікових рівнів, висновок стає очевидним: українським вболівальникам, які мають бажання особисто підтримати улюблену команду в її найважливішому матчі за останні роки, не залишають вибору, крім цінових рамок від 200 до 8 000 грн., не може й мови бути про рівність сторін договору (тобто ФФУ з УФІ та вболівальника-покупця), а дозволена нам ФФУ свобода волевиявлення - це «бери, що дають», або дивись по телебаченню до того ж на тому каналі, який дозволить знову ж таки ФФУ (механізм вибору телеканалу керівництвом цієї структури нещодавно також став предметом скандалу та був детально представлений у програмі «Футбольний уік-енд»).
Я цілком згоден з тим, що ціна на товар має формуватися за принципами вільної ринкової економіки, але в ситуації, коли я фактично позбавлений права вибору цього товару за ціновими критеріями, оскільки мінімальна ставка у 200 грн. здається для мене неприйнятною і, у свою чергу, позбавляє мене змоги відвідати гру збірної, я, принаймні, хотів би скористатися своїм правом знати, на підставі яких розрахунків ФФУ та УФІ встановили саме таку вартість квитків, адже навіть витрати з утримання обох команд бере на себе місто, яке приймає матч. Наразі в ЗМІ було оприлюднено єдине пояснення з боку посадових осіб цих організацій: «Адже не секрет, що логіка нинішніх цін на квитки вартістю 200, 400 та 600 гривень формувалася УФІ, враховуючи аналіз реальної ситуації напередодні матчу Україна − Англія у Дніпропетровську. Тоді найдешевші перепустки на «Дніпро-Арену» вартістю у 80 гривень у перекупників коштували 300 гривень, а найдорожчі номіналом у 500 гривень продавалися з рук за 1500.». Тобто встановлюючи високі ціни на квитки на матч у Донецьку, керівництво ФФУ і УФІ, вочевидь, таким чином намагається боротися зі спекулянтами. Але чи логічно і чи законно боротися зі спекулянтами їхніми ж методами, обкрадаючи тим самим пересічних вболівальників? Тим більше, що світовий футбол знає масу інших, більш дійових і ефективних способів боротьби зі спекуляцією на квитках, у тому числі залучення правоохоронних органів. Особисто мені таке кволе пояснення здається доволі сумнівним.
Додатково слід звернути увагу на наступний факт. Впливовий донецький бізнесмен Ринат Ахметов також вимагав знизити ціну на квитки, встановлену ФФУ, і взяв на себе компенсацію 50% вартості квитків для власників абонементів на «Донбас-арену», а пізніше запропонував ФФУ за свої кошти викупити всі 50 000 квитків за суму, еквівалентну 1,5 млн. доларам США, тобто більше, ніж коштували квитки на всі матчі відбору на чемпіонат світу 2010 року, які проходили на території України. Проте ФФУ, ризикуючи залишити половину квитків нереалізованими взагалі, з невідомих причин відмовила.
Федерація футболу України є неприбутковою організацією, тому комерційними питаннями, у тому числі реалізацією квитків на ігри збірних, займається уповноважене нею ЗАТ "Україна Футбол Інтернешнл", але фінансова діяльність, а в даному випадку - прозорість формування цін на квитки, цієї компанії останнім часом викликає багато питань у ЗМІ та взагалі серед українських поціновувачів футболу. Останнім прикладом може слугувати відома публікація в Інтернеті за адресою http://football.hiblogger.net/autho...o31/387392.html, що, зрозуміло, не є доказом будь-якої незаконності в діяльності цих двох структур, однак викликає бажання щонайменше розібратись.
Виходячи з викладеного вище, прошу здійснити перевірку законності і обґрунтованості формування Федерацією футболу України і ЗАТ «Україна футбол інтернешнл» цін на квитки на матч між футбольними збірними України та Греції 18 листопада 2009р. на стадіоні «Донбас-арена» у м. Донецьку. В разі виявлення в діях їхніх посадових осіб ознак складу злочину прошу порушити кримінальну справу за відповідними нормами КК України.
Коробко Д.В.
Текст заявления:
ЗАЯВА
18 листопада 2009р. в Донецьку має відбутися вирішальна гра між збірними командами України та Греції з футболу. Вартість квитків на цю гру встановлено Федерацією футболу України (далі - ФФУ) та її комерційним представником ЗАТ «Україна футбол інтернешнл» (далі - УФІ) і складає від 200 до 8000 грн.
Як підтверджується матеріалами ЗМІ за останні два тижні, ситуація навколо вказаної необґрунтовано завищеної, на думку багатьох вболівальників і офіційних осіб, ціни на квитки набула скандального характеру.
Я особисто також вважаю, що рівень вартості такого товару, як квитки на футбольний матч, не може починатися з відмітки у 200 гривень, позаяк перевищує фінансові можливості пересічного вболівальника і є, на мою думку, проявом нахабної спекуляції на патріотичних почуттях громадян України з боку керівництва ФФУ та УФІ. Для порівняння, вартість квитків на аналогічні місця на матчі прем’єр-ліги становить 20-40 грн.
Необхідно враховувати, що правовідносини між ФФУ та УФІ, з одного боку, і покупцями квитків, з другого, регулюються, поміж іншим, законодавством про захист прав споживачів, тому ціна квитків має формуватися не лише в залежності від економічних факторів та "необхідності боротьби зі спекулянтами", як стверджує в офіційному роз’ясненні ФФУ, а й з урахуванням вимог цивільного законодавства, і в першу чергу, Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 21 якого до порушень таких прав відносить випадки, коли:
- при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на вільний вибір продукції;
- при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача;
- ціну товару визначено неналежним чином;
- при наданні товару чи послуги, яку споживач може отримати лише в одного виробника, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач (в даному випадку - усний договір роздрібної купівлі-продажу квитків);
- будь-яким чином порушується право споживача на отримання достовірної та своєчасної інформації про товар.
Якщо врахувати абсолютно монопольне положення ФФУ та її комерційного клону - УФІ в питанні продажу квитків на матчі збірних команд України з футболу всіх вікових рівнів, висновок стає очевидним: українським вболівальникам, які мають бажання особисто підтримати улюблену команду в її найважливішому матчі за останні роки, не залишають вибору, крім цінових рамок від 200 до 8 000 грн., не може й мови бути про рівність сторін договору (тобто ФФУ з УФІ та вболівальника-покупця), а дозволена нам ФФУ свобода волевиявлення - це «бери, що дають», або дивись по телебаченню до того ж на тому каналі, який дозволить знову ж таки ФФУ (механізм вибору телеканалу керівництвом цієї структури нещодавно також став предметом скандалу та був детально представлений у програмі «Футбольний уік-енд»).
Я цілком згоден з тим, що ціна на товар має формуватися за принципами вільної ринкової економіки, але в ситуації, коли я фактично позбавлений права вибору цього товару за ціновими критеріями, оскільки мінімальна ставка у 200 грн. здається для мене неприйнятною і, у свою чергу, позбавляє мене змоги відвідати гру збірної, я, принаймні, хотів би скористатися своїм правом знати, на підставі яких розрахунків ФФУ та УФІ встановили саме таку вартість квитків, адже навіть витрати з утримання обох команд бере на себе місто, яке приймає матч. Наразі в ЗМІ було оприлюднено єдине пояснення з боку посадових осіб цих організацій: «Адже не секрет, що логіка нинішніх цін на квитки вартістю 200, 400 та 600 гривень формувалася УФІ, враховуючи аналіз реальної ситуації напередодні матчу Україна − Англія у Дніпропетровську. Тоді найдешевші перепустки на «Дніпро-Арену» вартістю у 80 гривень у перекупників коштували 300 гривень, а найдорожчі номіналом у 500 гривень продавалися з рук за 1500.». Тобто встановлюючи високі ціни на квитки на матч у Донецьку, керівництво ФФУ і УФІ, вочевидь, таким чином намагається боротися зі спекулянтами. Але чи логічно і чи законно боротися зі спекулянтами їхніми ж методами, обкрадаючи тим самим пересічних вболівальників? Тим більше, що світовий футбол знає масу інших, більш дійових і ефективних способів боротьби зі спекуляцією на квитках, у тому числі залучення правоохоронних органів. Особисто мені таке кволе пояснення здається доволі сумнівним.
Додатково слід звернути увагу на наступний факт. Впливовий донецький бізнесмен Ринат Ахметов також вимагав знизити ціну на квитки, встановлену ФФУ, і взяв на себе компенсацію 50% вартості квитків для власників абонементів на «Донбас-арену», а пізніше запропонував ФФУ за свої кошти викупити всі 50 000 квитків за суму, еквівалентну 1,5 млн. доларам США, тобто більше, ніж коштували квитки на всі матчі відбору на чемпіонат світу 2010 року, які проходили на території України. Проте ФФУ, ризикуючи залишити половину квитків нереалізованими взагалі, з невідомих причин відмовила.
Федерація футболу України є неприбутковою організацією, тому комерційними питаннями, у тому числі реалізацією квитків на ігри збірних, займається уповноважене нею ЗАТ "Україна Футбол Інтернешнл", але фінансова діяльність, а в даному випадку - прозорість формування цін на квитки, цієї компанії останнім часом викликає багато питань у ЗМІ та взагалі серед українських поціновувачів футболу. Останнім прикладом може слугувати відома публікація в Інтернеті за адресою http://football.hiblogger.net/autho...o31/387392.html, що, зрозуміло, не є доказом будь-якої незаконності в діяльності цих двох структур, однак викликає бажання щонайменше розібратись.
Виходячи з викладеного вище, прошу здійснити перевірку законності і обґрунтованості формування Федерацією футболу України і ЗАТ «Україна футбол інтернешнл» цін на квитки на матч між футбольними збірними України та Греції 18 листопада 2009р. на стадіоні «Донбас-арена» у м. Донецьку. В разі виявлення в діях їхніх посадових осіб ознак складу злочину прошу порушити кримінальну справу за відповідними нормами КК України.
Коробко Д.В.