Весна Емманюеля Льопажа іде, красу несе :)
Лауреат диплома Balzac-Verkhovnia - французький художник і автор банд-десіне (французький жанр мальованих історій) Емманюель Льопаж / Emmanuel Lepage. В минулому році він випустив альбом під назвою «Весна в Чорнобилі» / Un Printemps à Tchernobyl. Про це ви могли читати тут ,
Робота сама по собі дуже цікава, а історія її створення проста, але свідчить про людські якості автора. Справа в тому, що у 2008 році Емманюель Льопаж був вперше в Україні на запрошення асоціації Дессінактор / Dessinaccteurs. Він мав взяти участь в створенні книги "Квіти Чорнобиля", дохід з наклада якої фінансував асоціації "Діти Чорнобиля". «Квіти Чорнобиля» це художня книга.
В альбомі банд-десіне «Весна в Чорнобилі» автор знову повертається до тієї ж тематики, але береться з іншого боку - він розповідає про свою подорож, про те що він відчував готуючись до неї, про те, на що очікував, і наскільки його очікування виправдалися чи ні. Він розповідає, як боявся їхати, як він приїхав з чорними і сірими фарбами, і як, зненацька, він потрапив в місце насичене кольорами, яке його дуже розбурхало, здивувало і вразило.
Мабуть момент перебування в Зоні виявився дивовижним для Емманюеля Льопажа. Квітень-травень у Чорнобильській Зоні здалися дуже світлими, не зважаючи на тривогу і страх перед Невидимим. Художник зустрівся з мешканцями, дітьми, ці зустрічі його вразили. Після цього, він вже не міг не зробити цей альбом "Весна у Чорнобилі", оскільки природа і оточення вимагали кольорів, а не сірої і чорної фарб.
До речі, якщо порівняти дві книги - «Квіти Чорнобиля» і «Весна в Чорнобилі», то вони дуже різні, не зважаючи на одного автора (щоправда «квіти» було зроблено у співавторстві з Жильда Шасбоф / Gildas Chasseboeuf).
Нащасття, видавництво Фютюрополіс, одне з найбільших французьких видавництв банд-десіне, пішло на зустріч авторові і видало цей альбом минулого року. Його дуже добре прийняла критика, якщо український читач матиме змогу прочитати його, то зрозуміє чому.
Альбом вийшов дуже людяний. Він розказує, про ті емоції, які переповнювали художника протягом проекту: страх, тривога, збудження і напруга, подив, здивування, недовіра, сум, і нарешті, щось світле, як радість і любов.
Емманюель Льопаж сам мені видався дуже світлою людиною, таким собі перекотиполе-художником, Корто Мальтезом з місією сіяти "вічне-добре", або хоча б в пошуках рівноваги і справедливості...
Українські Перспективи сприятимуть тому, що б про цю роботу дізналася українська публіка. Було б, до речі, пречудово видати альбом українською.
UP DATE: сам вечір https://plus.google.com/u/0/photos/113967557325788571090/albums/5891452407240797377
Робота сама по собі дуже цікава, а історія її створення проста, але свідчить про людські якості автора. Справа в тому, що у 2008 році Емманюель Льопаж був вперше в Україні на запрошення асоціації Дессінактор / Dessinaccteurs. Він мав взяти участь в створенні книги "Квіти Чорнобиля", дохід з наклада якої фінансував асоціації "Діти Чорнобиля". «Квіти Чорнобиля» це художня книга.
В альбомі банд-десіне «Весна в Чорнобилі» автор знову повертається до тієї ж тематики, але береться з іншого боку - він розповідає про свою подорож, про те що він відчував готуючись до неї, про те, на що очікував, і наскільки його очікування виправдалися чи ні. Він розповідає, як боявся їхати, як він приїхав з чорними і сірими фарбами, і як, зненацька, він потрапив в місце насичене кольорами, яке його дуже розбурхало, здивувало і вразило.
Мабуть момент перебування в Зоні виявився дивовижним для Емманюеля Льопажа. Квітень-травень у Чорнобильській Зоні здалися дуже світлими, не зважаючи на тривогу і страх перед Невидимим. Художник зустрівся з мешканцями, дітьми, ці зустрічі його вразили. Після цього, він вже не міг не зробити цей альбом "Весна у Чорнобилі", оскільки природа і оточення вимагали кольорів, а не сірої і чорної фарб.
До речі, якщо порівняти дві книги - «Квіти Чорнобиля» і «Весна в Чорнобилі», то вони дуже різні, не зважаючи на одного автора (щоправда «квіти» було зроблено у співавторстві з Жильда Шасбоф / Gildas Chasseboeuf).
Нащасття, видавництво Фютюрополіс, одне з найбільших французьких видавництв банд-десіне, пішло на зустріч авторові і видало цей альбом минулого року. Його дуже добре прийняла критика, якщо український читач матиме змогу прочитати його, то зрозуміє чому.
Альбом вийшов дуже людяний. Він розказує, про ті емоції, які переповнювали художника протягом проекту: страх, тривога, збудження і напруга, подив, здивування, недовіра, сум, і нарешті, щось світле, як радість і любов.
Емманюель Льопаж сам мені видався дуже світлою людиною, таким собі перекотиполе-художником, Корто Мальтезом з місією сіяти "вічне-добре", або хоча б в пошуках рівноваги і справедливості...
Українські Перспективи сприятимуть тому, що б про цю роботу дізналася українська публіка. Було б, до речі, пречудово видати альбом українською.
UP DATE: сам вечір https://plus.google.com/u/0/photos/113967557325788571090/albums/5891452407240797377