Click to view

  Вічна пам’ять.

Про все інше написав мій чоловік - краще я не скажу http://pan-kotsky.livejournal.com/326520.html

( Річниця )

 Ці дні були суцільним жахом...
Досить довго я не могла говорити про це, що відбувалося - намагалася робити що можу, подумки молилася, інколи сміялася напівістерично з друбниць, щоб не поїхати мізками остаточно. Потім будуть події не менш жахливі і безумні - але ці, безжально-реальні були початком. "Мир сдвинулся".

Click to view

Ще - гарні коллажі. http:// ( Read more... )

Після попереднього запису відчуття брудних рук.
Добре, що згадалося про цей ролик... Тоді я його не виклала - зроблю це рік по тому.

Click to view

Сьогодні річниця першої наглої смерті на Майдані. Міг бути хто завгодно, годинами чи днями раніше чи пізніше - до того йшлося. Він, та всі інші, відомі і невідомі увірвані життя.. Земля вам пухом, летіть світлими ангелами, бережіть тих, кого можна ще вберегти ( Read more... )

 Такого ж дня рік назад до мене за чимось забіг кум. Розмови - все про те: що люди вийшли, до чого йдеться... І він сказав щось таке, що мене тоді схвилювало. Типу, дарма вони там лишаються, все вже стухло, людей мало. Їм би зібратися разом, хоч і сьогодні, зробити щось красиве і гучне - і по домівках, щоб вночі нікого не лишилося. Бо стопчуть же, ( Read more... )

Цей вірш мені трапився ще навесні, коли все ще було свіжим, я бігала розбирати ліки в лікарню... Тоді не записала - зроблю зараз.

Я - мальчик,
Я сплю, свернувшись в гробу калачиком.
Мне снится футбол. В моей голове -- Калашников.
Не вовремя мне, братишки, пришлось расслабиться!
Жаль, девочка-врач в халатике не спасла меня...

( Я -- девочка-врач. )