Кріпота та милота по-берегівськи
Почну з кріпоти: се Берегсас, мої камради. Сфоткано на базі прийому брухту.
А тепер - недільної милоти у стрічку. Хоча, насправді, тут протиречиві почуття. Берегово нині буквально завалене аличою - її практично ніхто не збирає (окрім туристів), не їсть, не варить компотів та варення, не жене самогонки*. Чомусь в місцевій (що угорській, що в інших суміжних) кухні нема такого ставлення до аличі, як на Кавказі. А шкода...
* - маю зазначити, сам я експериментував із палінкою з аличі, смак хороший, але через кислоту сировини процес потребує багато цукру
А тепер - недільної милоти у стрічку. Хоча, насправді, тут протиречиві почуття. Берегово нині буквально завалене аличою - її практично ніхто не збирає (окрім туристів), не їсть, не варить компотів та варення, не жене самогонки*. Чомусь в місцевій (що угорській, що в інших суміжних) кухні нема такого ставлення до аличі, як на Кавказі. А шкода...
* - маю зазначити, сам я експериментував із палінкою з аличі, смак хороший, але через кислоту сировини процес потребує багато цукру