Український дельфін - нещасний дельфін
Від себе додам лише: біда дельфіна в тому, що він має таке оманливе "обличчя", наче завжди щасливо усміхнене. Це добре продається. Найрозумніша тварина, перенесена з природного середовища до хлорованої в'язниці, замість того, чим вона хотіла б займатися (полювати, спілкуватися з родичами до четвертого покоління (така структура дельфінячих родин), кохатися (дельфіни роблять це задля задоволення), "лікує" своїми штучними трюками дітей, а тепер ще й фронтовиків. Ефект цього лікування вкрай сумнівний, а от ріст наварів - очевидний.
А загалом, ставлення до тварин є одним з найкращих показників розвитку суспільства. І той факт, що після Революції Гідності концтабори для дельфінів не заборонили, навпроти, їх стало на один більше - новий збудували в Трускавці (!), є доволі промовистим.
===
Український дельфін - нещасний дельфін
19 лютого по всьому світу відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Нагородила природа можливістю побачити морських ссавців і Україну. У наших територіальних водах зустрічаються три види китоподібних - дельфіни афаліна, морська свиня та азовка. Всі вони знаходяться під охороною Червоної книги України та Міжнародної угоди про збереження китоподібних. Та чи охороняються ці види дельфінів в Україні належним чином? Дельфіни афаліни утримуються і активно експлуатуються в дельфінаріях. Станом на 2014 рік на території України діяло 20 дельфінаріїв. Наприкінці 2015 року відкрили новий дельфінарій і у курортному місті Трускавець. У таких закладах проводять шоу з дельфінами, морськими котиками та іншими тваринами, а також пропонуються оздоровчі процедури. Проте багато цих послуг та й діяльність дельфінаріїв загалом переповнені міфами, які допомагають бізнесу триматись на плаву та процвітати за рахунок експлуатації тварин. Міф, яким в першу чергу заманюють людей, це дельфінотерапія - різновид нетрадиційного лікування психопаталогій та навіть таких хворіб як аутизм, синдром Дауна, дислексії та ін. Дельфінотерапія бере свій початок з 1970 року, коли доктор Бетсі Сміт провела експериментальне дослідження про взаємодію між дельфінами та дітьми-аутистами. Проте після більш ніж 25 років досліджень доктор Сміт прийшла до висновку, що дельфінотерапія не є ефективною та зводиться лише до експлуатації дельфінів бізнесом. У світі не існує доказів того, що дельфінотерапія є більш успішною, аніж перебування з будь-якою іншою твариною, як і доказів успішності дельфінотерапії загалом. Аналогічні твердження докторів та науковців про недієвість дельфінотерапії зібрані у виданні Whale and Dolphin Conservation Society.
Інший міф - «умови утримання дельфінів у розважальних закладах повністю відповідають їхнім природнім потребам». Відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», умови утримання дельфінів в неволі повинні задовольняти їхні природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності. Вода у дельфінаріях повинна бути природною морською. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурний режим, вологість, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем. Детальні вимоги щодо умов утримання дельфінів, розмірів басейнів, вимог до їжі, часу проведення тренувань та виступів, умов транспортування закріплені у
Правилах і нормах утримання дельфінів в умовах неволі, що затверджені Наказом Мінприроди України № 622 у редакції від 20.11.2015.
Проте, як показує практика, ці норми законодавства не дотримуються:
- морську природну воду не використовують навіть у тих дельфінаріях, що знаходяться поблизу Чорного, Азовського морів;
- дельфінів утримують у замалих за розміром басейнах;
- умови утримання не відповідають природнім потребам дельфінів: на волі дельфіни пропливають 100-160 км та пірнають на глибину до 200 метрів, вільні у виборі їжі, у взаємодії з іншими видами, що неможливо у дельфінаріях;
- тренери використовують систему тренувань, засновану на недогодовуванні дельфінів, як стимулу для виступів заради отримання їжі., що є прикладом жорстокого поводження з тваринами;
- порушуються правила елементарної гігієни та утримання дельфінів в дельфінаріях: Відвідувачі у холодну пору року під час вистави перебувають на глядацьких трибунах у верхньому одязі та взутті, в ньому ж вони й фотографуються з дельфінами після вистави на сцені, з якої потім бруд без перешкод потрапляє в басейн з дельфінами. Поширена в дельфінаріях гра з перекидуванням м’яча в від дельфінів до глядачів може бути причиною зараження: м’яча глядачі торкаються немитими руками, потім м’яч потрапляє до басейну;
- під час фотографування дельфінів гладять немитими руками, до басейну на сеанси плавання з дельфінами людей допускають без медичних справок, люди обіймають та цілують дельфінів, що може призвести до передачі захворювань, зокрема респіраторних та хвороб шкіри, які є дуже небезпечними для дельфінів;
- при перевірці дельфінаріїв виявлено відсутність дозволів на утримання диких тварин у неволі, на право займатися розведенням у
напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України, на проведення заходів із залученням тварин.
Окрім порушень законодавства, присутні й інші чинники, що негативно впливають на стан здоров’я дельфінів:
- перевищення рівня шуму (0-60 кГц) та світлові ефекти під час проведення культурно-масових заходів спричиняють стрес у дельфінів;
- небезпечні для здоров’я дельфіна трюки: трюк зі стоянням на рострумі дельфіна може зашкодити його здоров’ю, а також трюк з плаванням стоячи на дельфіні, коли «тренер» стоїть ногами на тій частині тіла дельфіна, де розташований дихальний отвір , що може перешкоджати нормальному диханню тварини. При виконанні трюка, в якому тренер тримається за спинний плавець пливучого дельфіна, можуть бути пошкодженими хрящові тканини плавця. Наведені трюки можуть спричиняти значний дискомфорт тваринам.
- хлорування води в якій утримуються дельфіни може призводити до подразнення очей та шкіри дельфінів. З часом шкіра дельфіна поступово знебарвлюються, спостерігається її відшарування, поява великих білих плям. Хлорована вода також викликає захворювання й в морських котиків і морських левів. Дельфіни страждають від проблем з очима, що пов’язано з тонкою захисною оболонкою, яка покриває рогівку. В разі надмірного використання хлору можуть ставатися опіки очей. Забарвлення басейну в блакитний колір спричиняє надмірне освітлення басейну, яке поряд з впливом на очі відкритих сонячних променів при виконанні трюків, спричинює захворювання очей -
катаракту, захворювання рогівки. В дельфінів фіксувалися запалення навколо дихала, запалення дихальних шляхів, бронхіальні запалення
Іще один міф - «плавати у басейнах з дельфінами безпечно». Вищезгадані хвороби, що виникають у дельфінів, з легкістю передаються відвідувачам дельфінаріїв при перебуванні у басейні чи контакті з дельфінами.
Окрім того, створення нових дельфінаріїв обґрунтовують не лише оздоровчими, але і природоохоронними цілями. Проте утримання у неволі дельфінів ніяким чином не сприяє їхньому збереженню: дельфіни у неволі живуть в 3-5 разів менше ніж у відкритому морі, а також не рідко втрачають репродуктивну функцію.
Щогодини на Землі зникає 3 види тварин. Попри визнання Україною обов’язку по захисту рідкісних видів тварин, до яких належать і дельфіни, останній не виконується, і ніхто не несе за це відповідальність. Яскравим прикладом цього є не лише продовження існування дельфінаріїв, але і відкриття нових. Наступним видом зниклих тварин для України можуть бути дельфіни.
У цей день ми закликаємо вас відмовитися від відвідування дельфінаріїв, розповісти про це своїм близьким, друзям та знайомим, а також долучимись до громадської кампанії проти комерційного використання дельфінів в Україні.
Катерина Полянська
Голова Молодіжного відділення Національного екологічного центру України
ktgreentree@gmail.com
Наталія Куць, юрисконсульт ЕПЛ
office@epl.org.ua, natalia.kuts1@gmail.com
(032) 225 76 82
А загалом, ставлення до тварин є одним з найкращих показників розвитку суспільства. І той факт, що після Революції Гідності концтабори для дельфінів не заборонили, навпроти, їх стало на один більше - новий збудували в Трускавці (!), є доволі промовистим.
===
Український дельфін - нещасний дельфін
19 лютого по всьому світу відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Нагородила природа можливістю побачити морських ссавців і Україну. У наших територіальних водах зустрічаються три види китоподібних - дельфіни афаліна, морська свиня та азовка. Всі вони знаходяться під охороною Червоної книги України та Міжнародної угоди про збереження китоподібних. Та чи охороняються ці види дельфінів в Україні належним чином? Дельфіни афаліни утримуються і активно експлуатуються в дельфінаріях. Станом на 2014 рік на території України діяло 20 дельфінаріїв. Наприкінці 2015 року відкрили новий дельфінарій і у курортному місті Трускавець. У таких закладах проводять шоу з дельфінами, морськими котиками та іншими тваринами, а також пропонуються оздоровчі процедури. Проте багато цих послуг та й діяльність дельфінаріїв загалом переповнені міфами, які допомагають бізнесу триматись на плаву та процвітати за рахунок експлуатації тварин. Міф, яким в першу чергу заманюють людей, це дельфінотерапія - різновид нетрадиційного лікування психопаталогій та навіть таких хворіб як аутизм, синдром Дауна, дислексії та ін. Дельфінотерапія бере свій початок з 1970 року, коли доктор Бетсі Сміт провела експериментальне дослідження про взаємодію між дельфінами та дітьми-аутистами. Проте після більш ніж 25 років досліджень доктор Сміт прийшла до висновку, що дельфінотерапія не є ефективною та зводиться лише до експлуатації дельфінів бізнесом. У світі не існує доказів того, що дельфінотерапія є більш успішною, аніж перебування з будь-якою іншою твариною, як і доказів успішності дельфінотерапії загалом. Аналогічні твердження докторів та науковців про недієвість дельфінотерапії зібрані у виданні Whale and Dolphin Conservation Society.
Інший міф - «умови утримання дельфінів у розважальних закладах повністю відповідають їхнім природнім потребам». Відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», умови утримання дельфінів в неволі повинні задовольняти їхні природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності. Вода у дельфінаріях повинна бути природною морською. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурний режим, вологість, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем. Детальні вимоги щодо умов утримання дельфінів, розмірів басейнів, вимог до їжі, часу проведення тренувань та виступів, умов транспортування закріплені у
Правилах і нормах утримання дельфінів в умовах неволі, що затверджені Наказом Мінприроди України № 622 у редакції від 20.11.2015.
Проте, як показує практика, ці норми законодавства не дотримуються:
- морську природну воду не використовують навіть у тих дельфінаріях, що знаходяться поблизу Чорного, Азовського морів;
- дельфінів утримують у замалих за розміром басейнах;
- умови утримання не відповідають природнім потребам дельфінів: на волі дельфіни пропливають 100-160 км та пірнають на глибину до 200 метрів, вільні у виборі їжі, у взаємодії з іншими видами, що неможливо у дельфінаріях;
- тренери використовують систему тренувань, засновану на недогодовуванні дельфінів, як стимулу для виступів заради отримання їжі., що є прикладом жорстокого поводження з тваринами;
- порушуються правила елементарної гігієни та утримання дельфінів в дельфінаріях: Відвідувачі у холодну пору року під час вистави перебувають на глядацьких трибунах у верхньому одязі та взутті, в ньому ж вони й фотографуються з дельфінами після вистави на сцені, з якої потім бруд без перешкод потрапляє в басейн з дельфінами. Поширена в дельфінаріях гра з перекидуванням м’яча в від дельфінів до глядачів може бути причиною зараження: м’яча глядачі торкаються немитими руками, потім м’яч потрапляє до басейну;
- під час фотографування дельфінів гладять немитими руками, до басейну на сеанси плавання з дельфінами людей допускають без медичних справок, люди обіймають та цілують дельфінів, що може призвести до передачі захворювань, зокрема респіраторних та хвороб шкіри, які є дуже небезпечними для дельфінів;
- при перевірці дельфінаріїв виявлено відсутність дозволів на утримання диких тварин у неволі, на право займатися розведенням у
напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України, на проведення заходів із залученням тварин.
Окрім порушень законодавства, присутні й інші чинники, що негативно впливають на стан здоров’я дельфінів:
- перевищення рівня шуму (0-60 кГц) та світлові ефекти під час проведення культурно-масових заходів спричиняють стрес у дельфінів;
- небезпечні для здоров’я дельфіна трюки: трюк зі стоянням на рострумі дельфіна може зашкодити його здоров’ю, а також трюк з плаванням стоячи на дельфіні, коли «тренер» стоїть ногами на тій частині тіла дельфіна, де розташований дихальний отвір , що може перешкоджати нормальному диханню тварини. При виконанні трюка, в якому тренер тримається за спинний плавець пливучого дельфіна, можуть бути пошкодженими хрящові тканини плавця. Наведені трюки можуть спричиняти значний дискомфорт тваринам.
- хлорування води в якій утримуються дельфіни може призводити до подразнення очей та шкіри дельфінів. З часом шкіра дельфіна поступово знебарвлюються, спостерігається її відшарування, поява великих білих плям. Хлорована вода також викликає захворювання й в морських котиків і морських левів. Дельфіни страждають від проблем з очима, що пов’язано з тонкою захисною оболонкою, яка покриває рогівку. В разі надмірного використання хлору можуть ставатися опіки очей. Забарвлення басейну в блакитний колір спричиняє надмірне освітлення басейну, яке поряд з впливом на очі відкритих сонячних променів при виконанні трюків, спричинює захворювання очей -
катаракту, захворювання рогівки. В дельфінів фіксувалися запалення навколо дихала, запалення дихальних шляхів, бронхіальні запалення
Іще один міф - «плавати у басейнах з дельфінами безпечно». Вищезгадані хвороби, що виникають у дельфінів, з легкістю передаються відвідувачам дельфінаріїв при перебуванні у басейні чи контакті з дельфінами.
Окрім того, створення нових дельфінаріїв обґрунтовують не лише оздоровчими, але і природоохоронними цілями. Проте утримання у неволі дельфінів ніяким чином не сприяє їхньому збереженню: дельфіни у неволі живуть в 3-5 разів менше ніж у відкритому морі, а також не рідко втрачають репродуктивну функцію.
Щогодини на Землі зникає 3 види тварин. Попри визнання Україною обов’язку по захисту рідкісних видів тварин, до яких належать і дельфіни, останній не виконується, і ніхто не несе за це відповідальність. Яскравим прикладом цього є не лише продовження існування дельфінаріїв, але і відкриття нових. Наступним видом зниклих тварин для України можуть бути дельфіни.
У цей день ми закликаємо вас відмовитися від відвідування дельфінаріїв, розповісти про це своїм близьким, друзям та знайомим, а також долучимись до громадської кампанії проти комерційного використання дельфінів в Україні.
Катерина Полянська
Голова Молодіжного відділення Національного екологічного центру України
ktgreentree@gmail.com
Наталія Куць, юрисконсульт ЕПЛ
office@epl.org.ua, natalia.kuts1@gmail.com
(032) 225 76 82