Бернашівська смажениця та продана церква
Смажениця та продана церква по-бернашівськи
Спочатку трохи історії.
Бернашівка - це село у мальовничому куточку Могилів-Подільського району, на березі річки Жван. Ще трохи вище за течією - і ви потрапите до природного заповідника, де вже два століття видобувають одну з найвідоміших мінеральних вод України - Регіну.
Заснування Бернашівки датують 1380 роком, хоча оселилися люди на цьому місці значно раніше. Поряд із селом знайдені рештки ранньотрипільського поселення, втім, такі знахідки у Могилів-Подільському районі не рідкість. Але це поселення особливе тим, що саме воно вважається одним із найдавніших археологічних комплексів культури Трипілля - Кукутені.
Гарно у селі навесні, наче в Карпатах яких!
Стоять заквітчані вишні, черешні, пуп’янками зав’язались рожеві квіти яблуні - от-от розправляться - і загудуть над деревами невпинні бджоли та басовиті джмелі. До господи повертатимуться з поля вже увечері, часу на приготування «чогось путнього» вже не буде, тож зготує сьогодні господиня смаженицю.
Повернеться на схід, подивиться у вікно, перехреститься на хрести проданої церкви. Храму, що так не схожий на споруди церков у сусідніх селах.
Кажуть, що цю церкву перенесли козаки, викупивши храм у селі Перекоринці, але дехто каже - що церкву перенесли козаки Дорошенка аж із самої Січі, коли ту зруйнувала цариця Катерина. В ті часи саме Бершнашівка була осередком козацької сотні Могилівського полку, сюли вони поверталися після опали.
Так воно було - чи не так - ніхто вже не довідається, але стоять на пагорбах кам’яні хрести, охороняючи землю від нечисті. Золотавіють, відбиваючи сонце, хрести на церкві, гудуть у травах медоносні комахи, а в чабреці заходяться піснями коники.
Десь за схилами пагорбів жебонить річка з чистою водою, а господині йдуть до курників, розганяють заполоханих чубарочок , дістають ще теплі, найсвіжіші яйця, в коморі відкривають банки із солоним салом і повертаються до хати - гоувати смаженицю.
Для приготування страви потрібно:
100 г соленого сала, 6 яєць, 100 г борошна кукурудзяного, сіль, мелений перець, вода.
Дрібними шматочками нарізати сало. Підсмажити його на сковорідці, дати салу постояти, щоби сковорідка охолола.
В окрему тарілку розбиваємо яйця, додаємо сіль, перець, трішки води, кукурудзяне борошно, і всю цю масу збиваємо до однорідного стану.
Виливаємо на сковорідку поверх сала і, безперервно помішуючи, підсмажуємо яєчну масу так, щоб вона не стала загущена. Смажениця має бути м’якою.
До страви дуже смакує молода зелень - цибулька, петрушка, кріпчик, або пагони молодого часнику.
Історія страви.
Традиція вживання страв з кукурудзи в Україні сягає початку XVII ст. Саме в цей час на півдні України, в тому числі і в Подільському Подністров'ї, почали вирощувати кукурудзу. Основу смажениці «по-бернашівськи» складають традиційні місцеві продукти: борошно кукурудзяне, солене сало, яйця, вода. В сусідніх селах замість кукурудзяного борошна додають пшеничне.
Найчастіше смаженицю готують весною (але не під час посту), коли добре несуться кури, коли в полі і в городі багато роботи і не вистачає часу на готування.
Спочатку трохи історії.
Бернашівка - це село у мальовничому куточку Могилів-Подільського району, на березі річки Жван. Ще трохи вище за течією - і ви потрапите до природного заповідника, де вже два століття видобувають одну з найвідоміших мінеральних вод України - Регіну.
Заснування Бернашівки датують 1380 роком, хоча оселилися люди на цьому місці значно раніше. Поряд із селом знайдені рештки ранньотрипільського поселення, втім, такі знахідки у Могилів-Подільському районі не рідкість. Але це поселення особливе тим, що саме воно вважається одним із найдавніших археологічних комплексів культури Трипілля - Кукутені.
Гарно у селі навесні, наче в Карпатах яких!
Стоять заквітчані вишні, черешні, пуп’янками зав’язались рожеві квіти яблуні - от-от розправляться - і загудуть над деревами невпинні бджоли та басовиті джмелі. До господи повертатимуться з поля вже увечері, часу на приготування «чогось путнього» вже не буде, тож зготує сьогодні господиня смаженицю.
Повернеться на схід, подивиться у вікно, перехреститься на хрести проданої церкви. Храму, що так не схожий на споруди церков у сусідніх селах.
Кажуть, що цю церкву перенесли козаки, викупивши храм у селі Перекоринці, але дехто каже - що церкву перенесли козаки Дорошенка аж із самої Січі, коли ту зруйнувала цариця Катерина. В ті часи саме Бершнашівка була осередком козацької сотні Могилівського полку, сюли вони поверталися після опали.
Так воно було - чи не так - ніхто вже не довідається, але стоять на пагорбах кам’яні хрести, охороняючи землю від нечисті. Золотавіють, відбиваючи сонце, хрести на церкві, гудуть у травах медоносні комахи, а в чабреці заходяться піснями коники.
Десь за схилами пагорбів жебонить річка з чистою водою, а господині йдуть до курників, розганяють заполоханих чубарочок , дістають ще теплі, найсвіжіші яйця, в коморі відкривають банки із солоним салом і повертаються до хати - гоувати смаженицю.
Для приготування страви потрібно:
100 г соленого сала, 6 яєць, 100 г борошна кукурудзяного, сіль, мелений перець, вода.
Дрібними шматочками нарізати сало. Підсмажити його на сковорідці, дати салу постояти, щоби сковорідка охолола.
В окрему тарілку розбиваємо яйця, додаємо сіль, перець, трішки води, кукурудзяне борошно, і всю цю масу збиваємо до однорідного стану.
Виливаємо на сковорідку поверх сала і, безперервно помішуючи, підсмажуємо яєчну масу так, щоб вона не стала загущена. Смажениця має бути м’якою.
До страви дуже смакує молода зелень - цибулька, петрушка, кріпчик, або пагони молодого часнику.
Історія страви.
Традиція вживання страв з кукурудзи в Україні сягає початку XVII ст. Саме в цей час на півдні України, в тому числі і в Подільському Подністров'ї, почали вирощувати кукурудзу. Основу смажениці «по-бернашівськи» складають традиційні місцеві продукти: борошно кукурудзяне, солене сало, яйця, вода. В сусідніх селах замість кукурудзяного борошна додають пшеничне.
Найчастіше смаженицю готують весною (але не під час посту), коли добре несуться кури, коли в полі і в городі багато роботи і не вистачає часу на готування.