Вареники з солоним сиром
Вареники з солоним сиром
Якщо вам колись пощастить, і ви доїдете битими шляхами до двох найхлібосольніших районів Вінниччини - одразу попереджаю: не втручайтесь у стару, як світ війну за те, хто ж все-таки правильно готує варенкики з солоним сиром - бершадські чи теплицькі господині.
Але , друзі мої, ваші спроби «не втручатись» усе одно в кращому разі завершаться гикавкою від переїдання, в гіршому - на вас випустять усіх знайомих та сусідських господинь, які готові будуть ще тижнями доводити правильність заправки вареників саме за їхніми рецептами.
Вареники - традиційна страва Поділля, але не лише традиційна, а й обрядова. На Масляну, щоб кататися як сир у маслі цілий рік, їли наши предки вареники із сиром. Із солодким - политі сметанкою, із солоним - зі шкварками та цибулькою.
- Ти диви, доню, - приказує кухарка з Бершадщини, - накладаючи мені в тарілку великі, пишні вареники, що виблискують боками, вимащеними у запашній поливці. - Шкварка має бути м’ясиста, велика, а цибулька ледь засмажена, золотава. Зі свіжої почеревини виходять найсмачніші шкварочки. А головне - м’ясні.
Я куштую і знаю, що через дві -три години так само буду хитати головою у тітки Софії, з Соболівки, що на Тепличчині, хитати головою на знак згоди та куштувати маленькі, акуратні варенички з солоним, таким соковитим сиром та притрушені витопленими до хрусту шкварочками. Хрустіти, й погоджуватись, слухаючи співочий голос тітки Софії, погоджуватись як так само нещодавно погоджувалась на Бершадщині.
Я не знаю, можливо колись між хазяйками цих районів влаштують кулінарний двобій і імениті кухарі та дегустатори таки визначать, чиї вареники найсмачніші, а рецепт - правильніший. Я ж готова просто насолоджуватись обома варіаціями на тему вареників зі шкварками та солоним
Отож, тісто.
Тісто замішується легке і м'яке, але найпростіше, на сироватці.
борошно, сироватка, дрібка солі.
Начинка:
домашній сир,не жирний, яйце,дрібка солі.
А далі: смажаться на несильному вогні невеликі шкварочки зі свіжого сала без м’яса до рум'яного хрусту, додаються сіль та перець за смаком. ( Теплицький варіант).
Або: великі кубики з сала з м’ясом, бажано - почеревина - смажиться з великою кількістю цибулі та пательні до світло-золотавого кольору, соляться, додається перець за смаком. ( Берщадський варіант)
Гарячі, щойно вийняті із окропу, вареники у керамічному полумиску заправляються гарячими шкварочками… і спробуйте тут вгадайте, чий смачніше!
Якщо вам колись пощастить, і ви доїдете битими шляхами до двох найхлібосольніших районів Вінниччини - одразу попереджаю: не втручайтесь у стару, як світ війну за те, хто ж все-таки правильно готує варенкики з солоним сиром - бершадські чи теплицькі господині.
Але , друзі мої, ваші спроби «не втручатись» усе одно в кращому разі завершаться гикавкою від переїдання, в гіршому - на вас випустять усіх знайомих та сусідських господинь, які готові будуть ще тижнями доводити правильність заправки вареників саме за їхніми рецептами.
Вареники - традиційна страва Поділля, але не лише традиційна, а й обрядова. На Масляну, щоб кататися як сир у маслі цілий рік, їли наши предки вареники із сиром. Із солодким - политі сметанкою, із солоним - зі шкварками та цибулькою.
- Ти диви, доню, - приказує кухарка з Бершадщини, - накладаючи мені в тарілку великі, пишні вареники, що виблискують боками, вимащеними у запашній поливці. - Шкварка має бути м’ясиста, велика, а цибулька ледь засмажена, золотава. Зі свіжої почеревини виходять найсмачніші шкварочки. А головне - м’ясні.
Я куштую і знаю, що через дві -три години так само буду хитати головою у тітки Софії, з Соболівки, що на Тепличчині, хитати головою на знак згоди та куштувати маленькі, акуратні варенички з солоним, таким соковитим сиром та притрушені витопленими до хрусту шкварочками. Хрустіти, й погоджуватись, слухаючи співочий голос тітки Софії, погоджуватись як так само нещодавно погоджувалась на Бершадщині.
Я не знаю, можливо колись між хазяйками цих районів влаштують кулінарний двобій і імениті кухарі та дегустатори таки визначать, чиї вареники найсмачніші, а рецепт - правильніший. Я ж готова просто насолоджуватись обома варіаціями на тему вареників зі шкварками та солоним
Отож, тісто.
Тісто замішується легке і м'яке, але найпростіше, на сироватці.
борошно, сироватка, дрібка солі.
Начинка:
домашній сир,не жирний, яйце,дрібка солі.
А далі: смажаться на несильному вогні невеликі шкварочки зі свіжого сала без м’яса до рум'яного хрусту, додаються сіль та перець за смаком. ( Теплицький варіант).
Або: великі кубики з сала з м’ясом, бажано - почеревина - смажиться з великою кількістю цибулі та пательні до світло-золотавого кольору, соляться, додається перець за смаком. ( Берщадський варіант)
Гарячі, щойно вийняті із окропу, вареники у керамічному полумиску заправляються гарячими шкварочками… і спробуйте тут вгадайте, чий смачніше!