Сто дней благодарности. День пятьдесят пятый
Тепле місто твого серця
Сонце сочилося солодким осіннім соком, хоч за календарем був початок грудня. Але у твоєму місті, напрочуд домашньому і затишному час пішов туди, куди вказали йому сонячні промені - тимчасово до весни.
Ми гуляли з дівчатами вулицями твого міста, дивилися на нього очима маленький дітей, обговорювали почуте у розмові з тобою.
Люди змінюють місто, люди створюють майстерні, де "маленьке звірятко загортає шоколад у фольгу", люди ходять вулицями з посмішками на устах, гуляють центральними пішохідними зонами, милуються картинами, купують книжки, дівчата за вікном майстерні карамелі крутять блискучу вишневу ковбаску рукотворних солодощів .
У вікна ресторану "Фабрика" сонце струменить так щедро, немов хоче затопити усе своїм теплом. Ти показуєш нам млин, що стоїть просто тут, у залі, розповідаєш про зерно, яке живе сім років, гостинно запрошуєш подивитись, як роблять лимонади, з гордістю та невимовним теплом розповідаєш про піч від неаполітанця Стефано Ферара, даєш контакти молочника, що робить смачне молочне диво - моцареллу. На полицях рядками стоять трилітрові банки, накриті рогожкою, а у них сховане карпатське літо: шипшина і молочай, липа, бузина, ромашка, чабрець та рутка, м'ята та меліса.
А далі ми смакуємо тим, що готують тут і ... і слів нам не стає...
- Вікритий простір - найкращий захист від застою в місті, відкрита кухня - найкращий дизайн ресторану,відкриті майданчики для спілкування - найкращий спосіб вирішення конфліктів та пошуку шляхів просування далі, відкрите серце - найпростіший спосіб змінити світ, почавши з себе.
Такі твої прості і дієві істини.
Твоє бажання ділитись ідеями, йти до усіх, хто запитує і відповідати на запитання, гостинно огортувати магією свого переконання, що світ прекрасний, якщо почати з посмішки та теплого слова.
Знаєш, це так чудово - знати, що є такі як ти, що можна збирати людей, як дорогоцінні ресурси, переміксовувати їх : дві третини львівської кавово-шоколадної магії додати до однієї частини київської зухвалості, замісити це на франківському теплому лавандовому молоці, приправити американськими нотками чілі та апельсину, смакувати на потребу міста змінюватись.
І світ стискається до простору однієї кав'ярні, твого фантастичного проекту UrbanSpase, де раптом ти за сусіднім столиком бачиш киянку Kseniya Nikonova, і світ водночас розширюється до велетенської крамниці чудес, де все можливо.
Юрко Филюк, це просто фантастично, який ти є насправді! Добре, що ти є, і що дозволяєш вчитись у тебе як робити світ теплішим завдяки людським серцям та світлим головам.
Сонце сочилося солодким осіннім соком, хоч за календарем був початок грудня. Але у твоєму місті, напрочуд домашньому і затишному час пішов туди, куди вказали йому сонячні промені - тимчасово до весни.
Ми гуляли з дівчатами вулицями твого міста, дивилися на нього очима маленький дітей, обговорювали почуте у розмові з тобою.
Люди змінюють місто, люди створюють майстерні, де "маленьке звірятко загортає шоколад у фольгу", люди ходять вулицями з посмішками на устах, гуляють центральними пішохідними зонами, милуються картинами, купують книжки, дівчата за вікном майстерні карамелі крутять блискучу вишневу ковбаску рукотворних солодощів .
У вікна ресторану "Фабрика" сонце струменить так щедро, немов хоче затопити усе своїм теплом. Ти показуєш нам млин, що стоїть просто тут, у залі, розповідаєш про зерно, яке живе сім років, гостинно запрошуєш подивитись, як роблять лимонади, з гордістю та невимовним теплом розповідаєш про піч від неаполітанця Стефано Ферара, даєш контакти молочника, що робить смачне молочне диво - моцареллу. На полицях рядками стоять трилітрові банки, накриті рогожкою, а у них сховане карпатське літо: шипшина і молочай, липа, бузина, ромашка, чабрець та рутка, м'ята та меліса.
А далі ми смакуємо тим, що готують тут і ... і слів нам не стає...
- Вікритий простір - найкращий захист від застою в місті, відкрита кухня - найкращий дизайн ресторану,відкриті майданчики для спілкування - найкращий спосіб вирішення конфліктів та пошуку шляхів просування далі, відкрите серце - найпростіший спосіб змінити світ, почавши з себе.
Такі твої прості і дієві істини.
Твоє бажання ділитись ідеями, йти до усіх, хто запитує і відповідати на запитання, гостинно огортувати магією свого переконання, що світ прекрасний, якщо почати з посмішки та теплого слова.
Знаєш, це так чудово - знати, що є такі як ти, що можна збирати людей, як дорогоцінні ресурси, переміксовувати їх : дві третини львівської кавово-шоколадної магії додати до однієї частини київської зухвалості, замісити це на франківському теплому лавандовому молоці, приправити американськими нотками чілі та апельсину, смакувати на потребу міста змінюватись.
І світ стискається до простору однієї кав'ярні, твого фантастичного проекту UrbanSpase, де раптом ти за сусіднім столиком бачиш киянку Kseniya Nikonova, і світ водночас розширюється до велетенської крамниці чудес, де все можливо.
Юрко Филюк, це просто фантастично, який ти є насправді! Добре, що ти є, і що дозволяєш вчитись у тебе як робити світ теплішим завдяки людським серцям та світлим головам.