три пива і коти

[p_ok_ahontas]

Три пива будь-ласка.
-Ну слухайте, я розповім вам сценарій за яким ви напишете повість.
-Ага. А потім вийде книжка з трьома повістями під однією назвою.
-Ні. я не хочу писати повість за твоїм сценарієм...
-Ні, я таки розкажу. Головний герой - рознощик котів. Ну професія в нього така. І він змушений вивчати абсолютно все що пов'язане з котами. Поведінку. Природу. Звички. -Але він хоче займатись іншим. Хоче змінити своє життя. Заробляти гроші. Любити. Жити з людьми, а не з котами. Такий абсурд.
-Ні-ні-ні. То буденність. Така фабула неправильна.
-Ну чому... в цьому і полягає абсурд буденності.
-Це не абсурд. Це буденність.
-Буденність і абсурд поняття взаємовиключні?
-Ні... згадайте Сартра. Вони лежать в одній площині.
-Але Сартр говорив про буття. Себто буденність і надбуденне.
-Ага а в кінці книжки він зрозуміє...
-В кінці книги він зрозуміє що все це абсурд.
-...безсенсовність усієї книги.
...
-коли є лише двоє. Це завжди “я” і “ти”?
-Ні це може бути “ми”.
-В контексті реляцій “ми” зявляється лише тоді коли є хтось третій.
-Ні настає момент коли не потрібен третій елемент щоб зявились “ми”
-Але “ми” базується на спільності. Якщо не буде третього елемента існування з яскраво вираженими не ми-рисами “ми” обумовлюється тотожністю “я” і “ти”. Вони накладатимуться.
-Це все теорія.
-Відкинь емоційний аспект.
-Але Сартр...
-Абстрагуючись...
...
-чому люди так полюбляють говорити про негативне?..
...
-кіт прийшов.
-Слова матеріалізуються.
...
-найдивніші і найцікавіші люди то ботаніки і поети...
...
-а Вашингтон... то як ходиш у макеті.
-Ага а Нью Йорк...
-А Варшава... я навчилась сама пити пиво. І курити. Сама.
-А я певно ніколи не навчусь...
...
-а бачив?
-А чула?
-А читав?...
...
-я пишу
-я курю багато.
-а я...