Подумалось...

[out_u]

Якщо взяти і порівняти душу з квартирою. Не беручи до уваги багатсво інтерєрів та екстерєрів, у переносному значенні, звісно. Лише те, хто й коли буває, можливість зайти і вийти. У одних це постійний балаган, двері ніколи не зачиняються, одні приходять, інші йдуть. Причому ти інколи й не знаєш хто такий приходив, для чого він тобі потрібен й що він

Comments

[timka_org]

Льоша! не кури на самоті! приїжай до мене, ще після джня народження залишилось...

[out_u]

Як би я хотів покурити саме зараз... Щось настрою зранку немає. А вчора я не курив, і писав це в чорновик аж минулого тижня.

[timka_org]

бачу і теюе цейй жепресняк не оминув...

[out_u]

Це не цей, це інший. І я у ньому живу. Просто він повернувся і вилазить з усіх моїх дірок.

[aneshka_pikasso]

а в мене душа - завжди вiдкрита, люди приходять, йдуть, iх дуже багато, але я всiх iх добре знаю i люблю :))) а коли вони йдуть, то забирають iз собою часточку мене,але мене ще багато, на всiх вистачить :)))хоча iнколи буваэ дуже одиноко серед натовпу...

[out_u]

Я не розумію людей, в яких багато друзів і всі вони зрозумілі. Так не буває. Або, або. Всі решта знайомі. А цікавим можна бути на тисячі...