Вердикт винесли: «Вікно в Європу зачинено!»

[osavul1]

Майдан ще в очікуванні завтрашнього дня, але вже зрозуміло (а для мене це було очевидно ще тиждень тому), що підписання Угоди не відбудеться. Підпишуть якісь другорядні, навіть десятирядні, угоди, що не відіграють абсолютно ніякої ролі для процесу зближення України з Європою. Як раніше я і писав, що надій на покращення життя в Україні від  підписання Угоди я не мав, бо влада у нас не змогла б ( в разі підписання) впоратися з викликами сьогодення, вимогами жити за європейськими стандартами та таке інше, все ж з великим ентузіазмом сприйняв початок народного спротиву по всій Україні під назвою «Євромайдан». За останні роки з часів Помаранчевої революції, активним учасником якої я був (і горджуся цим), це перший справжній, потужній народний спротив, який дає шанс нашому суспільству реально змінити ситуацію в країні на краще. Але дуже важливо нам усім не припуститися головних помилок.
Першої. Піддатися на найчастішу спробу з боку влади роз’єднати народ, посіяти недовіру один до одного. Другої. Затягти, заговорити, заспівати, затанцювати ідею масового спротиву. Третьої. Не сформувати цілісної стратегії та тактики подальших дій.
Щоб цього не сталося, на мою думку потрібно зробити наступне.

1. Має знайтися серед справжніх активних учасників цьогорічного майдану, який з самого початку і до цього часу перебуває там, ініціатор, що виступив би з ідеєю об’єднання всіх зацікавлених лідерів майдану (і регіональних також), лідерів політичних опозиційних партій з метою сформувати Народний штаб опору (чи як там його назвуть - не важливо), який не матиме партійного забарвлення, символіки, гасел. Повторюю, присутність політиків обов’язкова, але без їхньої партійної атрибутики.
2. Цей штаб має визначитися з метою та завданнями, що стоятимуть перед учасниками подальших протестних акцій як в Києві так і в регіонах.
3. Мають розподілитися конкретні обов’язки серед членів цього штабу, визначитися відповідальні за напрямки протестних акцій.
4. Визначити джерела матеріально-технічного та фінансового забезпечення протестних акцій.
5. Продумати та здійснити ефективні PR-заходи по створенню позитивного іміджу даних акцій серед іншої частини населення України, яка поки що не приєдналася до протестів.
6. Провести на добровільних засадах агітаційно-мобілізаційні заходи по збільшенню учасників протестних акцій.
7. Забезпечити ефективний внутрішній захист, як серед штабістів так і серед майданівців, від спроб влади взяти протестний рух під свій контроль.                                                                                     

Дані кроки матимуть успіх за наявності двох обставин, які необхідні для того аби майдан існував далі і протестні акції були підтримані абсолютною більшістю населення країни. Перша. Люди протестуватимуть, якщо на меті подальшої боротьби буде ставитися завдання по усуненню від влади нинішніх політиків: Кабмін та Президент - у відставку, розпуск парламенту та  призначення позачергових виборів до ВРУ та Президента України. Друга. Єдність народу буде за умови підписання між опозиційними політиками угоди про введення тимчасового мораторію на політичну боротьбу між собою до того часу, поки ця влада не буде усунена, а також не включення у мету боротьби іншої складової, окрім завдання по відстороненню від влади існуючих політиків.
Це думка пересічного громадянина України, який хоче жити в цивілізованій державі і докладає, в міру своїх можливостей, для цього максимум зусиль.