- Старий Рік -
Старий Рік відмирає.
Відусюди грає весела пісня,
Але Старому невесело.
Дивно, але у цей час він думає не про себе.
Коли наближається кінець -
Думки про інших заспокоюють.
Він ставить собі риторичне запитання:
«На фіга повирубували ялинки...
На фіга повирубували ялинки?».
Він повторює це запитання
Безмежну кількість разів,
Наче співаючи мантру.
Звісно, йому ніхто не відповідає,
Бо жоден не чує його слів з-за
Галасу гучномовців, які
Зазивають причаститися знижками
І випити крові фінальних розпродажів
Та акцій.
Ялинкові гірлянди схожі
На вогні швидкої допомоги,
Що відблискують від
Хірургічної сталі замерзлих калюж.
Сніг створює відчуття стерильності
Та хибної чистоти.
Всі навколо припрошені завірюхою
І здаються лікарями у білих халатах.
Апогей метушні спостерігається
У супермаркетах, переважно
В горілчаних відділах,
Бо, як справжні ескулапи,
Що дали клятву Гіппократу,
Вони намагаються продезінфікувати
Спиртом свої колишні,
Новітні і майбутні рани.
Старий Рік сидить жебраком
На вході у супермаркет,
І спостерігаючи увесь цей безлад,
Непомітно помирає.
Йому сумно, бо він так і не зміг
Виправити людей, не навчив їх
Нічому новому.
Сьогодні йому накидали
Багато грошей і цукерок у капелюха,
Що лежить під його ногами.
В цей вечір люди щедрі на гроші
Але скупі на посмішки.
Старий помирає рівно о півночі
Та потрапляє до воріт Раю.
Там його пестують та зустрічають
З пошаною.
І коли питають про його новорічне бажання,
Яке б він хотів, щоб воно виповнилося,
Він все продовжує співати свою мантру:
«На фіга повирубували ялинки...
На фіга повирубували ялинки?».
І з цих пір диво дивне трапилось -
Всі ялинки кожну новорічну ніч
Потрапляють до Раю...