- Робітничий клас -

[onisch]

Вони голублять тіла сталевих машин,
Наче найніжніші у світі любці...
Їх руки схильні до мімікрії,
Та вже на стадії первинних пестощів
Вони набувають кольору іржі, змішаної з землею...
Це за для того, щоб максимально наблизитись
До своїх непідступних полюбовниць,
Та розплавити їх холодні металеві серця.

Робітничий клас вміє кохати, як ніхто інший.
Їх пристрасть змащена машинною олією
Та віддає запахом бензинових випарувань.
Через це, їм достатньо хоч замалої іскри,
Щоб спалахнути вогняною повінню,
Вибухнути надновою зіркою
І так затопити все суще своїм полум'ям,
Що навіть сонце буде здаватися цурпалком льоду.

Їх коханки  - витвори їх власних рук.
У них округлі виразні форми,
Вони холодні на дотик,
Вони зроблені чоловіками,
Виключно для чоловіків.
Усі машини - жіночої статі,
І всі вони - виготовлені для кохання.
Палкого і пристрасного.

Вони народжують їм дітей
Після 8 або 12-годинної зміни,
Ї діти ці, хоч і змащені потом своїх отців,
Все ж таки схожі на своїх матінок.
Тепло батьківських рук лише
В перші секунди життя зігріває їх,
А потім їх назавжди розлучає конвеєрна стрічка.

Але серце, їх невидимі серце та душа
Дістаються їм від батька.
І ті, хто не вірує у те,
Що у всього на світі є душа -
Прислухайтесь, як вночі гукає завод -
То б’ється серце робітничого класу
Під час кохання  з машинами,
Переливаючи свої серце і душу своїм дітям.
 І їх ніколи вже не спинити.
Бо серце і душа - невичерпні.
Особливо серце і душа робітничого класу.

17.12.11