мій лабрадор
є речі, які дарують нам впевненість в самих собі.
Є речі, від яких зростає наша самооцінка.
Є те, що дає нам право пишатися своїми досягненнями, своїм розумом, своїми вміннями. Так, завдяки чомусь ми можемо вивищуватись над іншими, почуватись неперевершеними, справжніми професіоналами в якійсь галузі.
Але те, що потрібно людині для щастя - це зазвичай зовсім не такі речі.
Зазвичай це щось інше. Іноді навіть протилежне. Суперечливе нашій змагальницькій натурі.
ось кілька кадрів з нефільму непромене: я працюю кухаркою в якійсь кнайпі, після роботи гуляю з дворічним сином і великим чорним лабрадором, ми гойдаємося на гойданках, возимося на ровері, любимо відкритий простір, проводимо весь вільний час на свіжому повітрі, приходимо додому пізно і, впорядкувавши всі хатні справи, коли всі поснуть, останні сили віддаю читанню книжок. То щаслива картинка. Там щаслива я.
І це зовсім не сумісне з тим, що робить мене задоволеною собою.
Мабуть, коли щасливий, то взагалі не думаєш про задоволення собою. Навіщо?
Він мені навіть снився, той чорний лабрадор. Але позавчора, увсі сні, він був ще щеням. І я несла його до зооавтостанції, яка з"являлася лише на деякий час. Я поспішала. Але, здається, трішки запізнилась. По дорозі мені трапилась доросла жінка, яка щось розповідала мені про свого лабрадора. І справді, цікаво, скільки ж іще жінок носять його в своїх снах... Скільки ж ще жінок іноді вмикають собі такі нефільми непросебе?
Є речі, від яких зростає наша самооцінка.
Є те, що дає нам право пишатися своїми досягненнями, своїм розумом, своїми вміннями. Так, завдяки чомусь ми можемо вивищуватись над іншими, почуватись неперевершеними, справжніми професіоналами в якійсь галузі.
Але те, що потрібно людині для щастя - це зазвичай зовсім не такі речі.
Зазвичай це щось інше. Іноді навіть протилежне. Суперечливе нашій змагальницькій натурі.
ось кілька кадрів з нефільму непромене: я працюю кухаркою в якійсь кнайпі, після роботи гуляю з дворічним сином і великим чорним лабрадором, ми гойдаємося на гойданках, возимося на ровері, любимо відкритий простір, проводимо весь вільний час на свіжому повітрі, приходимо додому пізно і, впорядкувавши всі хатні справи, коли всі поснуть, останні сили віддаю читанню книжок. То щаслива картинка. Там щаслива я.
І це зовсім не сумісне з тим, що робить мене задоволеною собою.
Мабуть, коли щасливий, то взагалі не думаєш про задоволення собою. Навіщо?
Він мені навіть снився, той чорний лабрадор. Але позавчора, увсі сні, він був ще щеням. І я несла його до зооавтостанції, яка з"являлася лише на деякий час. Я поспішала. Але, здається, трішки запізнилась. По дорозі мені трапилась доросла жінка, яка щось розповідала мені про свого лабрадора. І справді, цікаво, скільки ж іще жінок носять його в своїх снах... Скільки ж ще жінок іноді вмикають собі такі нефільми непросебе?