Час йде по-особливому. Минув лише місяць після оформлення документів, але цей місяць відчувається мені як півроку. Це дивує, бо у ньому і не так багато подій - кілька поїздок (в Раву, на Дністер, у Карпати), кілька зустрічей з друзями, кілька оповідань. Зараз у мене відчуття, що за один день можна встигнути дуже-дуже багато ( Read more... )

Люблю фестивалити. Плести віночки. Дивитися на яскравих людей. Слухати багато живої музики. Лежати чи сидіти у високій духмяній траві. Смакувати страви польової кухні. Купувати щось на пам'ять. Дивитися на нові горизонти. Дихати чистим повітрям. Співати і танцювати. Мружитися на сонці як кіт ( Read more... )

***знаки літа

“Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють.
Струни світла поторгані...” (Б.-І. Антонич “Золотоморе”)

перші знаки літа -

легкість тополь, що летять насінням на захід,

голі плечі міщанок,

натовпи  дітей з паперовими зміями

і повітряними кульками Макдональдз,

зграї котів, що втікають з приватних садиб

у свої вимріяні ( Read more... )

кілька сонячних днів, і мене вже понесло мріяти про літо.

от би цілий рік було літо... ніде не працювати. їздити по фестивалях. їсти фрукти (от би я накінець стала справжньою вегетаріанкою). приймати сонячні ванни (голяка на березі моря). бігати. читати (рідко, але з великою на те охотою)... спостерігати за тваринами. вставати вдосвіта. кохатися ( Read more... )