Мене завжди дивує те, яку роль може відіграти випадкова зустріч у житті людини.
Є люди, з якими я проводила один чи два дні, але які стали для мене за цей час справжніми друзями. Ми можемо не бачитися роками, а потім зустрічаємося, і немов тільки вчора попрощалися. Сама згадка про цих людей така тепла, що відразу накриває хвилею спогадів. Фільм "Перед світанком" нагадав мені про ті чудові моменти. Можна зустріти когось один раз в житті і не забути ніколи. Стрічка - це довга розмова двох малознайомих людей на фоні вишуканого Відня, яка змінила все.
Однозначно рекомендую.
П. С. Фільм має продовження, яке відбувається у Парижі ("Перед заходом") і третю частину "Перед північчю".