Коли велика кількість людей стає на захист своїх друзів і йде проти системи - це прецедент. Коли це виливається в міжнародний рух, який об’єднує навіть ворогів - на це не можна не звертати увагу.
Справа Павліченків стала для багатьох каталізатором пробудження. Футбольні фанати, ультраси, яких завжди вважають дикими і некерованими, проявили себе як рішучі бійці та прекрасні організатори протестів.
Про суть справи можна прочитати на сайті, там вона докладно викладена
www.theyarenotkillers.co Річ у тому, що на місці батька й сина Павліченків може опинитись кожен. Але не кожному пощастило мати таких друзів, які будуть зубами тебе виривати з нашого правосуддя.
Задумайся, чи відчуваєш ти себе в безпеці. Чи готовий ти поручитись, що тебе не виженуть з власної квартири. Чи довіряєш ти владі?
Сьогодні під Апеляційним судом м.Києва був зібраний мітинг на підтримку Павліченків. Прийшла переважно фанатська молодь, серед них - багато дівчат. Багато тележурналістів. Було дуже холодно. З трибуни закликали бути ввічливими, не займатись самодіяльністю, не палити фаєри, не курити і не пити алкогольних напоїв. Просили слідкувати за неповнолітніми, яких було достатньо.
Я не дочекалась кінця, пішла раніше - жахливо змерзли руки від фотографування. Зайшла поснідати в кав’ярню. Коли вже почала збиратись, то побачила таку картинку. В одну й ту саму кав’ярню заходили грітись після акції ультраси й міліціонери. Ніхто нікому не заважав. І стільки було в цьому укрдзену, що я повірила - громадянському суспільству у нас бути.
Бо всі ми люди.