"- Ради кого идете на смерть? Ходите подарить им свободу? А что они с ней будут делать? Зачем она им, не думали? Фридрихсен, тебе нужна свобода?
- Мне? Ну зачем?
- А может вам, сударыня?
- Зачем мне свобода? Я замужем!"
Чи можна примусити людину бути вільною? Чи можна навчити її цього? Чи можна дати свободу тому, хто не розуміє - що це таке? Чи є в цьому сенс?
Сьогодні завдяки Центру громадянських свобод та друзям з ФРІ, які мене запросили, подивилась прекрасний фільм Марка Захарова за п’єсою Євгенія Шварца "Вбити дракона", який дуже раджу переглянути всім.
За показово-класичним сюжетом "вбити дракона - спасти дівчину" ховається не один шар сенсів. Це боротьба людини проти системи. Проти чиновницької психології підлаштування. Проти насильства та диктатури.
Коли люди перестають бути людьми через страх чи "бо їх так навчили" - що з ними робити? Вони будуть ненавидіти і водночас цілувати руки тому, хто їх убиває. Бо просто не знають іншого життя.
Вдома всі все розуміють. Але коли виходять на вулицю - знов коряться своєму дракону.
Втім, отримати свободу - це ще не означає навчитись її використовувати. Не слід плутати свободу із анархією, коли дозволено все. Свобода накладає відповідальність.
Цей фільм треба дивитись і обговорювати. Він складний, він викликає емоції та роздуми. Він змушує думати. А думати потрібно. Як каже головний герой - це важко, але треба почати.