Говори...
Говори зі мною про буденне.
Про те, яким був твій ранок.
Про що ти думаєш зараз.
Чого б ти хотів на вечерю.
Не бійся сказати, що тобі щось болить.
Не остерігайся видатися слабким.
Я знаю, в чому ти сильний.
Я бачу й твої слабини.
Я не цілитиму у твої ахіллесові п’яти.
Розкажи, хто тебе розізлив, а хто розсмішив сьогодні.
Я хочу пережити і це з тобою.
Подивись, який гарний світ,
Як чудово сьогодні: тепло, сонячно, пахне опалим листям…
І небо - таке високе й таке близьке.
Поділися зі мною мріями.
Де ти іще не бував і куди бажаєш потрапити?
Які здобутки для тебе ще значимі,
А які втратили сенс?
Над чим ти працюєш зараз?
Чи пишеш новий альбом? Чи готуєш до друку книгу?
Мені все цікаво, що турбує тебе.
Можна про ще буденніше - так, аби не обтяжити.
Чи добре ти спав, чи вдосталь, чи лагідні бачив сни.
Чи, раптом, тобі не нудно?
Чи смакує міцнюща кава?
Чи можу я пригостити тебе тістечком або чим?
Можна наїстися цукрової вати, як діти…
Я нещодавно робила так:)
Або покажу тобі фільм.
Може, ти щось порадиш тут…
Бо я геть невіглас у всяких новинках і пустощах.
Можеш спитати мене, чому.
Можеш спитати, навіщо усе це…
Якщо тобі, звісно, цікаво знати про мене.
Може, це все дурниці, дрібнички, зайві слова…
Але, бачиш, життя складається з таких буденних речей.
Вміти радіти малому.
Бачити за простим суще.
Пам’ятати про тих, хто поруч.
Говорити із ними, допоки на це є час.
Говори зі мною, якщо твоя ласка. Для мене важливо
Чути тебе. Знати, що тобі добре.
(ніч на 29.09.12)
* Після поетичних читань раптом навіяло таке - ні художній твір, ні лист… ерзац-розмова. А на вечорі сьогодні звучали чудові пісні й вірші під музику. Якщо вийде й дозволять, поділюсь потім аудіозаписами.
А поки - пісня "У смузі світла", музика якої досі зворушує, і санд-арт на відео…
Click to view