море Ядранське - море Вітряне. Відчуття, ніби той край, Середземноморщина, - мій справжній дім. В дитинстві зачитувалася міфами Стародавноьої Греції і виходила з їх героями всіма стежками. І тому, коли їхала в Афіни у 18 років, здавалося, що мрії таки збуваються - у той таки момент.
"О, а де ж боги і герої?" - подумала я по приїзді. І не ( Read more... )

неймовірно
незвичайно
надзвичайно
справжньо

( Read more... )

з"являється купа додаткових вражень і відчуттів. Мені вже бракує отого сидіння вдома, від якого я ще чотири роки тому скаженіла. бі-о-ло-гі-я.

і зима проходить легко й весело. аж занадто швидко. і звичайно хочеться весни. вітру й ультрафіолету.
( Read more... )

:-))))
максимум позитиву


( Read more... )

коли в липні помер Сергій Кримський, мене сповнив глибокий жаль.
мабуть подібний до того, коли бачиш сонце востаннє перед довгою піврічною полярною ніччю.

я дуже хочу, щоб такі люди жили довго-довго.

я безмежно ціную те, що такі люди живі і сьогодні і я можу їх бачити, слухати.

такі люди  як Ліна Костенко

31 січня в театрі ім. Івана Франка відбувся ( Read more... )

http://www.youtube.com/watch?v=3OZNhPQmqZI


дуже смачно

Жил-был кот, который жил миллион раз.
Он умирал миллион раз и миллион раз оживал.
Это был прекрасный полосатый кот.
Миллион человек ласкали его, и миллион человек плакали,
когда он умирал.
А он не плакал. Ни разу.

Один раз он был даже котом короля.
Но вообще-то он не любил королей.
Король был отважным воином и все время сражался.
Король привозил кота на ( Read more... )