окрім активного читання новин про Євромайдан, намагаюсь стежити за активністю християнських церков різних конфесій. і в тому всьому є речі, які найбільше негативно вражають або навпаки, дуже надихають. І от зараз розкажу про останнє. це пастирська активність УГКЦ у Києві.
вчора з групою паломників зі Львова ми приїхали на майдан. для мене особисто це був вже другий «набіг» сюди, але вперше саме паломницький, з группою 50 людей і священиком. І тому вирушаючи до Львова, ми обрали першим місцем зупинки Патріарший Собор УГКЦ, який в ці дні приймає численні групи і приватних осіб, які прибувають до столиці, щоби підтримати майдан.
Ми приїхали о 5 ранку і дуже переживали, чи нас хтось пустить так рано на територію. Однак, виявилось, що в цей час тут вже був досить активний рух. Машини заїжджали і відбували, охоронець показав, де можна поставити автобус і провів людей до входу до «Патріаршої криївки».
Нас швиденько зареєстрували, і запропонували чай-каву з канапками. Невдовзі була готова гаряча гречка на сніданок. Ми поснідали, помили зубки і вирушили на майдан. Ввечері так само - перекусили, відпочили і вирушили додому.
Здавалось би, нічого надзвичайного. Але надзвичайним було все. Повага і братерство - перше, як можу охарактеризувати побачене. Тут багато хто з нас зустрів знайомих, які або так само приїхали, або прийшли допомагати у штабі криївці. Дівчата на реєстрації, старші жінки на кухні, молоді хлопці в охороні, літній чоловік у медпункті, який турботливо нам розповідав, що робити, аби не захворіти.
Також тут можна отримати теплі речі, спальники. Знайти контакти перевезників до Львова, Стрия, Тернополя та інших регіонів. І взагалі, думаю, тут дуже багато ще чого можна (шкода, що мені не вистачило часу з тим ближче познайомитись).
В сусідній кімнаті спали ті, хто тут надовше. По дорозі до метро ми весь час зустрічали групки, які повертались з нічної зміни для короткого відпочинку у Криївці. Люди вітались словами «Слава Україні» та «Слава Ісусу Христу». Чужі люди на вулиці стали братами.
Окрім іншого, у Криївці дуже кидається в очі креатив молоді, яка зробила це місце не лише безпечним, але й затишним і дуже домашнім.
Саме тут багато хто з нас залишив продукти, ліки і фінансові пожертви, які ми привезли для майдану.
Ну а далі - кілька коротких фото вражень, а також коротке відео від громадського ТВ про Патріаршу Криївку.
Вже певно завтра спробую трошки ширше підсумувати враження про «майдан християнський» або «майдан як можливість для євангелізації», бо це саме та думка, яка, окрім зміни нелегітимної влади, не залишає мене у спокої всі ці дні.
Click to view
робота на кухні: канапки кількох видів, чай-кава-молоко-варення-сгущонка....
одне із улюблених оголошень :)
наші дівчата набираються сил
і ще трохи світлин від
Андрій Меаковський: