Питання про гуманізм

[olena_risu]

Дорогі друзі, хоча це не дуже тема для робочого дня, але я все таки після недавніх дискусій, дозріла до запитання шановному товариству.  Наскільки, на Вашу думку, правомірно говорити про гумінізм у християнстві і християнство у гуманізмі?

Comments

[a_kor]

Тема глобальная...

По-моему, если Иисус Человек, то христианство, конечно же включает в себя гуманизм, но не марксистский (ведь определений гуманизма много)

[olena_risu]

ну конечно не марксистский )

просто слишком часто гуманизм противопоставляется христианству. Часто я с этим согласна, когда противоречия очевидны, например, в вопросах абортов, эвтаназии и многих других, когда нет места для дискуссии.

но часто же можно услышать, что "вы человека любите больше, чем Бога"; "хотите быть милосерднее Самого Бога". И вот здесь, мне кажется, может появиться место для манипуляции, потому что кто определяет эту грань: я люблю человека больше чем Бога или потому, что он - Божий?

[a_kor]

Согласен, это тонкая грань... И манипуляций хватает.
И христиане разные! :)

Из Бердяева, наверное ответ полный

[alexshishkov]

Человек есть личность только в том случае, если он есть свободный дух, отображающий Высшее Бытие философски. Эта точка зрения должна быть названа персонализмом. Этот персонализм ни в коем случае не должно смешивать с индивидуализмом, который губит европейского человека. Это персонализм коммюнотарный и социальный. Настоящий гуманизм ставит не только проблему человеческой личности, но
и проблему общества, проблему общения людей, проблему «мы».

Re: Из Бердяева, наверное ответ полный

[olena_risu]

о, спасибо большое, интересная цитата!

Re: Из Бердяева, наверное ответ полный

[a_kor]

И как же индивидуализм губит европейского человека? Подробностей у Бердяева нет?

Re: Из Бердяева, наверное ответ полный http://krotov.info/library/02_b/

[alexshishkov]

Для Европы греческий гуманизм остался вечным образом высокой человеческой культуры. Ренессанс вернулся к этому источнику, и ренессансный гуманизм, преисполненный жаждой творчества, обратился к античности и в ней искал опоры. Ренессансный гуманизм утвердил самостоятельность человека, свободу человека в творчестве культуры, в науке и искусстве, и в этом была его правда. Связанность и недостаточная раскрытость человеческого творчества в средневековом христианстве должны были быть преодолены. Но ренессансный гуманизм начал также утверждать самодостаточность человека и разрыв с вечной истиной христианства, и в этом была его неправда. Отсюда пошла вся трагедия новой истории, трагическая диалектика гуманизма, в которой самодостаточность человека переходит в отрицание человека, в антигуманизм. Произошел разрыв религиозного и антирелигиозного гуманизма.

[krishtof]

Думаю просто ці поняття знаходяться в різних площинах.

[olena_risu]

власне, я пробую зрозуміти, чому їх тоді протиставляють часто? чи це просто радянські стереотипи?

[krishtof]

Це просто стереотипи і нерозуміння сенсу обох понять.

[iryn_mykola]

О, і це теж.

[iryn_mykola]

Як на мене, то це примноження сутностей: християнство є чітким терміном, гуманізм - ні. Ніяких меж проводити неможливо, це все одно, що порівнювати метр з яблуком.

[olena_risu]

ну ок, але чому тоді їх так часто протиставляють? помилка термінології?

[iryn_mykola]

Так. І знов-таки, тому що використовується нечіткий термін - «гуманізм».

Є, наприклад, секулярний гуманізм («людина є мірою всіх речей»). Це чіткий термін - тут повне протиставлення християнству.

Або, наприклад, відомо, що смертну кару з Кримінального кодексу прибрали з метою _гуманізації_. Гуманізація для кого? Для злочинця. Не для суспільства, не для жертви.

В християнстві все гармонічно: Бог у своїх діях гармонічно поєднує справедливість і милосердя.

Коли починається світська філософія і вводяться нові демагогічні терміни, ми бачимо розгардіяш. Бути гуманним до однієї людини інколи означає бути жорстоким до іншої - Біблія завжди поєднує справедливе покарання нечестивих і милосердне звільнення праведних. Отже, термін «гуманізм» слід відкинути взагалі, оскільки його, як правило, використовують з чисто демагогічною метою.

[olena_risu]

ага, зрозуміло. Отже, основне питання термінології

[ulcwest]

Гуманізм і християнська любов до ближнього мають дещо відмінні цінності і ви самі про них згадали. Зі словника: "Гуманістичний світогляд протиставляється світоглядам, для яких людина не стоїть на вершині піраміди цінностей: релігійному, де найголовнішою цінністю проголошується Бог, класовому, для якого найважливіші інтереси певного класу, імперському, для якого найпершою цінністю є інтереси імперії, тощо". Свого часу Лютер чимало часу приділяв дискусії з Еразмом... Загалом, в середовищі християнському робиться наголос не на гуманізмі, як такому, а на любові до ближнього. Християнства не може бути без цієї любові. Звісно,любити ближнього таким,як він є важко і приймати його таким як він є...Це досконало робив лише Господь.