Jan 17, 2022 23:16
Ти кажеш:
«Я, наприклад, люблю
чашки, що звужуються донизу»,
і я вже й сам
пальців кільцем
міряю денця.
Хочу поцілити пальцем у небо,
а влучаю весь час
поближче до тебе,
десь під кінець алфавіту.
Ох, ці бажання
твердої руки, твердого пальця -
вони вічно вагітні
доносами,
пиріжками з землею і з кров’ю,
марші їхні в найкращому випадку
до очеретів заводять.
Але я знову знайду себе
у ваганні,
яку з калюж на снігу
поколупати
паличкою.
Хочеш - приходь разом вагатись,
а потім я наново,
вже тичкою,
влучу у кругле небо
твоєї літери
під кінець алфавіту,
влучу
в твою дзвінку ноту.
вірш