ЗГУБА й ОГІРКОВА МАГІЯ

[olehkots]

червоно-жовтим килимом
із вогників
лежав проспект, у заторі завмерлий,
килимом ішла
дівчина:

то вона
у бузковому в’язаному платті,
а от уже в кремовому пальті

раптом
вона свою сумку впустила,
та яструбом впала,
розбила лампочки,
світло зникло,
й обстановка стала зовсім іншою:
таксисти,
бухарі,
підлітки...

що робити?
як би мені тут
не розбили мою порцелянову чашечку,
не погнули мою алюмінієву кружку!

але в мене був
чарівний огірок,
я почав його різати
кружкою на долоні,
й запах його,
не зовсім очікуваний у темній осінній шухляді кварталу,
ширився,
ширився,
свердлячи ніздрі,
проколюючи кольорове листя,
витискав, розчиняв, заливав інші запахи,
нехороші,

я все різав,
і вже потроху
танули у тумані зеленому
шашечки, смужки спортивних костюмів,
блиск очей - аварійних копанок,
стало добре,
й знову
червоно-жовтим килимом
іде дівчина в платті й пальті,

лише
замість сумки в неї -
сонна ворона:

помилково взяла її в темряві.